Геміграфіс (Hemigraphis, сем. Акантові) - трав'яниста повзуча рослина родом з Південно-Східної та Східної Азії. Геміграфіс досягає у висоту 50-60 см. Листя рослини дуже привабливе. Вони мають яйцеподібну форму, краї зубчасті. У тіні листя сріблясте, при вирощуванні на сонці воно стає винно-червоним з нижнього боку, а зверху набуває пурпурно-металевого відливу. Квітки геміграфісу дрібні, зібрані у головчасті суцвіття.
Геміграфіс чарівно виглядає в підвісному кошику, використовують його і в якості ґрунтопокривної рослини. Геміграфіс забарвлений (Hemigraphis colorata) має овально-яйцевидне листя довжиною близько 7 см. У геміграфісу чергується (Hemigraphis alternata) листя пофарбоване більш насичені пурпурові тони. Геміграфіс екзотичний (Hemigraphis exotica) має цікаве зморшкувате листя. Крім того, у продажу можна зустріти геміграфіс широковиємний (Hemigraphis repanda).
Геміграфіс бажано розташовувати в добре освітленому місці, де краса його листя виявлятиметься повною мірою. Рослина теплолюбна, взимку температура не повинна опускатися нижче 18 °С. Геміграфіс краще розташовувати в групі з іншими рослинами і регулярно обприскувати теплою водою, оскільки необхідна висока вологість повітря.
Поливають геміграфіс рясно влітку, помірно взимку. Вода має бути кімнатної температури та відстійна. Підгодовують рослину з весни до осені кожні два тижні розведеним у 2 рази менше за норму квітковим добривом. Кінці пагонів необхідно прищипувати, щоб уникнути витягування стебел та дрібніння листя. Пересаджують геміграфіс щороку навесні. Ґрунт складають із листової землі, перегною та піску в рівних співвідношеннях. Розмножують геміграфіс стебловими живцями наприкінці весни або влітку при температурі не нижче 25 °С.
Геміграфіс може уражатися попелицею, яка розселяється на кінцях його пагонів та в бутонах. Заражена рослина слід обробити карбофосом чи актеліком.
