Легендарна «ковбасна рослина» аукуба не випадково вважається справжньою розкішшю. Це не найпростіша у вирощуванні, вологолюбна культура, що вимагає прохолоди в період спокою. І одна з найефектніших ряболистих зірок з незвичайними світлими плямами на темно-зеленому листі. Аукуба тільки здалеку здається схожою на диффенбахію та інших колег. Зубчасті краї овального листя, хаотичність візерунків, розкішна пишність приємно виділяють її на тлі будь-якої рослини. Цей вічнозелений чагарник - ексклюзивна прикраса для інтер'єру в сучасному стилі.
Опис рослини
Це унікальна рослина, що від природи розвивається у формі пишної кульки. Повільне зростання дозволяє аукубі довгі роки зберігати компактність. Максимальна висота кімнатних аукуб - 1,5 м, але за своєчасних заходів і в хороших умовах рослини куди компактніші. Прямі пагони вкриті слідами-рубцями від опалого листя. Зелень росте так густо, що рослина здається округло-пишною. Супротивне листя з вдавленими жилками у аукуби дуже яскраве, насичено-зелене, світле на тлі більшості кімнатних культур. Глянцевий блиск лише підкреслює красу тону.
Хто першим порівняв хаотичні візерунки та цятки на листі аукуби з ковбасами, не зовсім ясно. Але у багатьох аукуби справді асоціюються з ковбасними виробами. Хоча не меншою мірою строкатий розсип цяток на листі можна було б порівняти з бризками густої фарби з пензля художника. Білі, світло-жовті або жовті, несиметричні та різноманітні, непередбачувані цятки перетворюють і без того яскраве листя в сліпуче видовище. Великі зубчики по краях яйцеподібного або овального листя тільки підкреслюють екзотичність рослини.
Про цвітіння аукуби можна взагалі не згадувати. Невеликі циліндричні суцвіття з дрібних, пурпурових, опушених квіток непоказні, хоч і виглядають оригінально. У кімнатних умовах аукуба цвіте винятково рідко, адже для випуску квітконосів потрібні ідеальні тропічні умови та освітлення. Яскраві червоні ягоди можна отримати лише при вирощуванні кількох різностатевих аукубів та штучним запиленням.
Всі види аукуби належать до отруйних, хоч і не смертельно небезпечних рослин. Якщо в будинку є маленькі діти, аукубу потрібно включити до списку культур, які потребують вибору безпечного розміщення та контролю.
Види кімнатних аукуб
Аукуба японська (Aucuba japonica) — здатний вирости до 2-х м вічнозелений чагарник з яйцеподібним, крупнозубчастим по краях листям темного, насиченого забарвлення, покритими дрібними точками кремового або салатного відтінків.
Аукуба гімалайська (Aucuba himalaica) — дуже рідкісний, але цікавий вид заввишки до 3-х м з опушеними молодими пагонами і ланцетним, вузьким, яскравим листям.
У продажу в основному представлені компактні, карликові сорти і варієгатні або золотисті форми японської аукуби, що приємно виділяються зростанням до 90 см, що залишаються присадкуватими довгі роки.
Умови вирощування для кімнатної аукуби
Це субтропічна культура, яка віддає перевагу місцем у зимовому саду, але непогано адаптується і до умов житлових приміщень. Аукуба вимагає обов'язкової прохолодної зимівлі, з організацією якої в основному пов'язані складнощі при вирощуванні.
Висвітлення та розміщення
Природні умови, до яких звикли аукуби, — прохолодна, тіниста полога лісів. І в кімнатах рослині краще шукати таке саме м'яке освітлення. Напівтінь, режим, аналогічний північному вікну або невеликому віддаленню від західного та східного вікон, світлі місця в інтер'єрі кімнат з південно-орієнтованими вікнами – ось ідеал для цієї рослини. Ряболисті форми та сорти більш світлолюбні, для них краще підходять умови східних та західних вікон. Прямі промені завжди залишають на листі опіки, надто яскраве освітлення пригнічує зростання, нестача світла призводить до невираженості візерунків на листі та їх знебарвлення.
З середини осені для аукуби освітлення доведеться збільшувати. Переміщення на підвіконня з інтер'єру або перестановка на світліше вікно - ідеальний варіант. У світанні аукуба зазвичай не потребує, віддаючи перевагу природному режиму.
Температурний режим та провітрювання
Це одна з кімнатних рослин, яка потребує двох контрастних періодів для нормального розвитку. З весни і до середини осені протягом активної вегетації, аукубу краще утримувати в стабільній кімнатній температурі близько 20-22 градусів тепла. Жару вона виносить дуже погано, іноді навіть у неї опадає листя, тому їй краще шукати найбільш прохолодне місце у будинку.
У період спокою аукубу потрібно перемістити до кімнат з температурою від 8 до 15 градусів, з можливим зниженням навіть до 5 градусів тепла. Якщо рослина змушена залишити в житловій кімнаті, потрібно максимально підвищити вологість повітря, створити ідеально яскраве освітлення і акуратними провітрюваннями компенсувати несприятливі температури.
Рослина не любить різких коливань температури та холодних протягів. На літо аукубу можна сміливо виносити на терасу, сад, на балкон, пам'ятаючи, що її потрібно захищати від опадів і вітру навіть на свіжому повітрі. Рослина стійка до забрудненого повітря та задимлення.
Догляд за аукубою в домашніх умовах
Справляючись з невисокою вологістю повітря, аукуба досить вимоглива до поливу. За чистотою листя, як і станом субстрату, потрібно ретельно стежити.
Поливи та вологість повітря
Для цієї мешканки вологих лісів важливо забезпечити регулярний полив, з підсиханням тільки верхнього шару субстрату, але без вогкості та застою води. Коротка посуха не страшна, але тривалої, як і закисання ґрунту, аукуба не виносить. Протягом усієї фази вмісту в прохолоді аукубу поливають помірно, скорочуючи поливи так, щоб підтримувати дуже легку вологість ґрунту. Будь-яке перезволоження на цій стадії є дуже небезпечним.
Віддаючи перевагу середній вологості повітря, аукуба навесні і влітку цілком задовольняється тими умовами, що є в будинку (якщо, зрозуміло, немає перебоїв з поливами). Але восени та взимку, якщо рослина не переміщена в температури нижче 12 градусів, вологість критично важлива. Обприскування теплою водою дозволяють компенсувати високі температури лише частково, краще відразу встановити піддон з вологим керамзитом або мохом.
Підживлення та склад добрив
Для цього рослини підживлення можна проводити в рідкій формі і лише тоді, коли є активне зростання. Якщо немає проблем, то добрива вносять щотижня половиною порції з березня до серпня.
Комплексні добрива з органо-мінеральним складом підходять аукубам краще. За бажанням можна чергувати універсальні мінеральні добрива з органічними.
Обрізка та формування аукуби
Сферичну крону аукуба в ідеальних умовах зберігає без жодної допомоги, але стримувати зростання та витягування з роками можна за допомогою елементарного контролю. Пінцювання, прищипування верхівок стимулює у аукуби розгалуження та бурхливе зростання. Сильної обрізки рослина не виносить, але легка цілком допустима. Щовесни потрібно видаляти всі пошкоджені або слабкі пагони, даючи «дорогу» новому приросту.
У ряболистих сортів випускання звичайних, з рівним забарвленням листя дуже небезпечне. Якщо не видалити гілочки вчасно, аукуба може з часом повністю втратити свої характеристики.
Пересадка, ємності та субстрат
Аукубу пересаджують тоді, коли кореневище розростається, освоює весь ґрунт у горщику. Зазвичай пересадку проводять 1 раз на 2 роки для дорослих рослин і щорічно - для молодих кущиків. Якщо пересадку не проводять, потрібно обов'язково замінити верхній шар ґрунту (3-6 см). Як і пересадку, цю процедуру краще призначити на квітень.
У будь-якому ґрунті аукуба рости не зможе. Цій рослині потрібен пухкий, поживний, складно компонентний субстрат, створений на основі листової землі (наприклад, у пропорції 2:1:1 або в рівних частинах з дерновим ґрунтом та піском). Торф краще залишити для інших рослин. Якщо склад підходить, можна використовувати будь-яку універсальну або призначену для декоративно-листяних культур покупну землесуміш. На дно ємностей завжди закладають дренаж (висота - 4-5 см). Переважні стандартні пропорції горщиків.
Пересаджувати аукубу потрібно дуже акуратно через ламке коріння, що легко травмується. Краще дбайливо перевалити аукубу, ніж оголювати коріння та підвищувати ризик їх ушкоджень.
Захворювання, шкідники та проблеми у вирощуванні
Листопадом аукуба реагує на будь-які відхилення від оптимальних температур та вологості повітря. Вона може скинути листя у спеці, при сухому повітрі, на теплій зимівлі або при різкому переохолодженні. Проблеми з листям вказують і на інші можливі помилки:
- дрібніння листя - на нестачу харчування;
- їх збліднення - на несвіт;
- пожовтіння - на переохолодження або стрибки температури;
- усихання, потьмяніння - на надлишок світла;
- підсихання кінчиків - на нестабільні поливи та сухе повітря.
При надто яскравому освітленні, попаданні прямого сонця на листя аукуба страждає не лише від опіків, а й від вицвітання, втрати забарвлення.
Гнили на аукубі зазвичай проявляються у появі чорних плям на листі і стеблах — першому сигналі, після якого варто відразу перевіряти стан коренів, коригувати догляд, у крайньому випадку проводити екстрену пересадку.
Зі шкідників цій культурі найчастіше докучає попелиця, з якою при своєчасній ізоляції можна впоратися швидко навіть відварами та настоями інсектицидних рослин — чорнобривців, гострого перцю, полину.
Розмноження аукуби
Верхівкові черешки нарізають або напівдерев'янілими в кінці літа, або зеленими навесні (можна використовувати ті частини, які залишилися від прищипування верхівок). Живці укорінюються тільки під ковпаком, при стабільній температурі близько 21 градуса в будь-якому легкому субстраті.
З насіння, якщо його вдалося видобути одразу після збору, аукубу виростити дещо складніше. Насіння сіє тільки свіжим, у легку землесуміш, під плівку або скло, виставляючи ємності в ті ж умови, що й живці. Після довгих місяців очікування сходів плекати рослини доведеться довгі роки, з пікіруванням лише у фазі четвертого листка та поступовим перевалюванням при освоєнні попередньої ємності.
