Астрологи називають маранту талісманом Водолія. Стверджують, що ця вишукана рослина рослин стимулює людей до пошуку нових, нетрадиційних рішень, допомагає поглянути на старі проблеми по-новому. Народна чутка приписує маранті майже магічні властивості: сприятливий вплив на атмосферу будинку, емоційний стан, здоров'я. Вона ніби поглинає енергію агресії та перешкоджає забрудненню житла негативною енергетикою. Увечері заспокоює нервові нерви, знімає стрес, перевтому і безсоння. До того ж маранта дуже гарна.
Опис маранти біложилкуватий
У Маранти біложилкуватий, сорту «Фасцинатор» (Maranta leuconeura 'Fascinator') кожен з овального листя виглядає так, ніби він розписаний вручну. Посередині листя темно-зелене, по краях світле, або навпаки, а вздовж середньої червоної жилки йдуть зигзагоподібні смуги. На ніч листя піднімається догори і згортається, а вранці зі сходом сонця розпрямляється знову.
Маранта рослина дуже живуча. Мириться з прохолодою і спекою, напівтінню, але віддає перевагу підвищеній вологості повітря, оскільки родом з тропічної Америки. За несприятливих умов маранта скидає листя, але з настанням найкращих часів знову воскресає. На моєму вікні це траплялося двічі, коли взимку температура повітря знижувалась до 6 °С.
Догляд за марантою білилкуватою в домашніх умовах
А взагалі маранта добре почувається, коли температура повітря знаходиться в межах +16..30 °С. Любить світло, але не яскраве. На сонечку її тонке листя блякне. Поливати маранту краще в піддон, але і від обприскування листям вона ніколи не відмовиться. Щоб довше не випаровувалась волога, ґрунт у горщику мульчують мохом.
Вважається, що маранта у домашніх умовах не цвіте, проте це не так. У нас вона цвіте щороку, і переважно у зимовий період. Але квіти непоказні, та й цінується ця рослина за красу листя, а не квітів.
Підгодовуємо свою маранту не так часто: 1-2 рази на місяць (частіше влітку, рідше взимку) розчинними комплексними добривами. До речі, вона дуже чуйна на грибний злив, тобто на воду, що залишилася від промивання лісових грибів. Її із залишками грибних обрізків я збираю в бутлі, закриваю пробкою і при потребі підгодовую квіти.
Маранта не потребує формування, а коли рослини починають тіснити один одного, розсаджую їх, відокремлюючи від кореневищ. Розмножувати можна і живцями, використовуючи розгалужені у вигляді латинської літери «V» пагони. При пересадці використовую легку поживну суміш, що складається з рівних частин дернової та листової землі, перегною та піску.
Зблідле і засохле листя обрізаю ножицями біля самої землі. І маранта гарнішає, і обрізка спонукає її випускати нові пагони з середини куща, роблячи рослину ще більш пишною та ефектною.
Автор: Анастасія Журавльова, кандидат с.-г. наук
