У довідниках з садівництва дівочий виноград значиться як декоративна рослина. Для мене він – особистий ворог. Ця напрочуд живуча і невибаглива ліана ніяк не хоче рости у відведеному їй місці. Достатньо місяць не приділяти цій рослині уваги, як паркан моєї дачної ділянки починає прогинатися під вагою буйної, яскраво-зеленої рослинності.
Та на паркані нехай би й ріс, адже виглядає він досить декоративно. Але ж паркану йому мало — його батоги обвивають гілки плодових дерев, заповзають на грядки, а молоді рослини проростають скрізь – з насіння та з найдрібніших шматочків стебел та коріння.

Відвідуючи садівничі центри, часом дивуєшся, розглядаючи цінники на горщиках з паростками дівочого винограду. Ех, знайти б покупця, який би за такими цінами купив мій «урожай». А так ще доводиться думати, куди його подіти.
На багатті його свіжа зелень горіти не хоче, у землю не закопаєш - тут же проросте, на компостній купі стебла дівочого винограду перегниють не менше ніж за 4-5 років. Деякі мої сусіди знайшли вихід – підкидають подарунки своїм ближнім, але я вважаю таку поведінку дуже неввічливою.

Але я таки знайшов йому застосування. Я з нього роблю дрова! При обрізанні плодових дерев залишаються гілки, які для більш простої утилізації розрубую сокирою на частини. Тепер замість того, щоб палити дерев'яні відходи на вогнищі, я обмотую пучки хмизу лозами дівочого винограду і укладаю в чорницю, де вони висихають. В результаті виходять акуратні «полєшки».
Звичайно, будинок у морози таким паливом не протопиш – воно дуже швидко згоряє у печі. Але ці в'язочки добре поводяться, коли потрібно швидко нагріти приміщення. З таким завданням, використовуючи «виноградне» паливо, конвекційна піч, встановлена у мене на дачі, справляється за 15 – 20 хвилин.
І в мангалі такі дрова гарні. Звичайно, для приготування шашликів воно не дуже підходить, але якщо потрібно швидко підсмажити ковбаски-гриль, то - в самий раз.