Агротехніка вирощування. Для бузку підбирають добре освітлені, теплі та водночас захищені від вітрів ділянки. Ця культура вимоглива до родючості ґрунту. Реакція середовища має бути близькою до нейтральної. Кущі погано ростуть на кислих ґрунтах і не переносять надлишку вологи.
Ями для посадки бузку на важких ґрунтах копають більшого розміру (до 60x60x60 см), ніж на родючих. Їх заповнюють верхнім шаром ґрунту з додаванням до 10 кг органічних добрив на одну яму. Відстань між рослинами залежить від призначення посадок, від сортових та біологічних особливостей. При групових посадках рослини висаджують на відстані двох і при рядових -2 - 2,5 м. Штамбові рослини розміщують не ближче 5 м один від одного.

Техніка посадки бузку та ж, що й інших декоративних дерев та чагарників. На ґрунті, насипаному в ямі у вигляді пагорба, розправляють на всі боки кореневу систему. Потім її засипають землею та щільно притискають до коріння. Коренева шийка після ущільнення ґрунту повинна перебувати на 4 - 5 см вище поверхні ґрунту. Заглиблена посадка, як і дрібна, небажана. Це пригнічує рослини і часто є причиною їхньої загибелі.
Після посадки навколо рослини в радіусі 50 - 60 см насипають валик із ґрунту висотою близько 20 см. Так утворюється лунка. Її рясно поливають і мульчують шаром торфу в 6-8 см, перегноєм або тирсою. Протягом літа видаляють дику поросль у щеплених рослин, бур'яни, рихлять ґрунт і борються зі шкідниками та хворобами. У наступні роки основні заходи щодо догляду: обрізування та формування куща, догляд за ґрунтом, поливи, підживлення та боротьба з хворобами та шкідниками.

Кущ формують висотою 10 -15 см з 5-ю - 6-ю рівномірно розміщеними скелетними гілками. Це досягається коротким обрізанням однорічки навесні. Кожну з 5-6 гілок першого порядку у саджанців обрізають, залишаючи 3-4 пари нирок для отримання гілок другого порядку. При цьому вирізають слабкі пагони усередині куща.
У наступні роки вирізують сухі, зламані і жируючі гілки, що розвиваються всередині крони, а також щорічно видаляють дику поросль, яка утворюється нижче місця щеплення.
Велике значення у формуванні куща, особливо у перші роки цвітіння, має правильне зрізання суцвіть. Часто можна спостерігати, коли зрізають, а ще гірше обламують суцвіття разом із однорічним, а іноді й із дворічним приростом. Це призводить до того, що бузок цвіте лише за рік. Суцвіття треба зрізати разом з частиною торішньої гілки, а на решті має бути не менше двох пагонів, що розвиваються, на вершині яких у другій половині літа закладаються квіткові нирки. У цьому випадку кущ знову зацвіте наступного року.

© Aroche
У перші 2-3 роки навесні рекомендується видаляти частину квіткових бруньок, що сприяє кращому зростанню молодої рослини. Іноді нормують цвітіння і у дорослих кущів. Підсилюють ріст і подальше цвітіння, видалення відцвілих плодових мітелок відразу після цвітіння.
Догляд за ґрунтом полягає у перекопуванні його у вересні, прополюванні бур'янів та розпушуванні навесні та влітку.
Після першого поливу навесні поверхню ґрунту приствольного кола мульчують торфом, перегноєм або іншим матеріалом. Влітку ґрунт постійно підтримують у вологому стані у всьому коренежитному шарі. Волога потрібна рослинам не лише навесні та влітку, а й восени, під час осіннього зростання коріння, для чого у вересні—жовтні проводять рясний, так званий підземний полив. Беруть по 2-5 відер води на кожен квадратний метр пристовбурного кола залежно від механічного складу ґрунту та віку рослин.

Бузок чуйний на органічні (перегній, торфокомпост та ін.) та мінеральні (фосфорні, калійні, азотні) добрива. Усі органічні, та якщо з мінеральних — фосфорні і калійні вносять восени під перекопування грунту. Норма на квадратний метр приствольного кола наступна: органічних добрив – 2 відра, суперфосфату – 3 ст. ложки, сульфату калію - 2 ст. ложки.
Азотні добрива застосовують у підживленнях перед початком вегетації (кінець квітня) та на початку зростання пагонів, листя (травень). на 1 м2 пріствольного кола додають 1 -2 ст. ложки сечовини.

© Liné1