Портулак. Догляд, вирощування, розмноження. Корисні властивості. Застосування. Декоративно-квітучі. Садові, лікарські рослини. Квіти.

З цією рослиною довелося познайомитися спочатку як з квіткою, і лише пізніше дізнався, що є і його види. Йдеться про портулак.

Як квітка вона цікава яскравим кольором: жовтим, червоним або палевим... А також тим, що цвіте з початку літа до осені. Особливо гарні великі квітки портулаку на низьких зелених килимах сонячних укосів альпінарію.

Що стосується портулаку городнього, то цю листяну пряність, що відрізняється кислуватим смаком, індійські та іранські кулінари вважають неодмінним компонентом тушкованих страв. У різних країнах листя портулаку кладуть у салати, а суміш його зі щавлем і петрушкою надає неповторний смак знаменитому французькому супу.

З давніх часів хвалять лікувальні властивості та високу поживну цінність портулаку. Сік, що рясно виділяється листям і стеблами, змішаний з медом, - чудовий засіб від застуди. Цією сумішшю лікують також забиття, синці. Компрес, просочений соком, зніме жар. За старих часів, якщо не вистачало пшениці, подрібнене насіння портулаку використовували при приготуванні хліба, додавали в каші. Сучасні городники практично нічого не знають про цей овоч, хоча ще Р. І. Шредер у книзі «Український город», виданій у минулому столітті, писав: «Рослина це добре переносить пересадку, і тому її можна вирощувати через розсаду. Насіння в Київській губернії практично не дозріває». Існують два види портулаку: зелений та жовтий, останній вживають частіше. Насіння зберігається 2-3 роки, воно дуже дрібне, і рослина стелиться широко, тому посів повинен бути рідким.