Своїм незвичайним виглядом верес давно привернув увагу людини, яка знайшла цій рослині різне застосування. У Стародавній Греції з вересу робили віники і волоті, що відбилося в його науковій назві «калюна» (у перекладі з грецької означає «чистити»), та й у наш час у місцях, де він виростає у великих кількостях, його використовують, можна сказати, за тим самим призначенням: як віник для парильні. Верес - непоганий барвник, крім того, містить дубильні речовини і застосовується при виробленні шкіри.
Корисні властивості вересу
У фітотерапії верес відомий як протизапальний, сечогінний, заспокійливий засіб. Роблять із нього також ванни та компреси при радикуліті, ревматизмі, забитих місцях.
Готують із вересу та чай. До дрібки сухих квіток вересу додають по дрібці листя лісової малини, суниці, горобини, липи та заварюють, як звичайний чай. Він буде ще смачнішим, якщо дати йому настоятися 4-5 год. Заготовляють верес, коли він рясно цвіте. Його листяні гілки сушать в тіні при хорошому провітрюванні і зберігають 2 роки.
Верес — хороший медонос, хоча його мед терпкий і гіркуватий. Англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон, шотландець за походженням, виклав у віршованій формі старовинну шотландську баладу «Вересковий мед» (у нас вона відома в перекладі С. Маршака). Переказувати її не буду, думаю, що багато хто читав і пам'ятає цей дуже поетичний і повний трагізму твір.
Верес на садовій ділянці
Мені давно хотілося, щоб верес, знайомий з дитинства з цієї балади, зростав і на моїй ділянці. Двічі ми намагалися пересадити його на садову ділянку з лісу, але все було марно: верес відразу ж починав сохнути і невдовзі гинув. І тільки втретє, коли ми викопали його з великою грудкою землі, він прижився і наступного року зацвів, як і належить, наприкінці літа.
Цей невеликий, висотою 30-70 см, чагарник дуже нагадує хвойне дерево в мініатюрі. І деревина вересу, щільна і смолиста, теж має схожість з деревиною хвойних, його вузькі, лускоподібні листочки, розташовані тісно в чотири ряди, нагадують сильне зменшені хвоїнки ялинки. Верес - одна з наших вічнозелених рослин, його листочки і під снігом залишаються зеленими.
Цвіте верес помітно і красиво: його верхні гілки покриваються безліччю фіолетових або лілово-рожевих квіточок, зібраних в однобокі густі ошатні кисті. Плоди вересу - маленькі коробочки з дрібним насінням, яке легко розносить вітер, правда, на невеликі відстані.
Верес на рідкість сухолюбний і невимогливий до умов зростання. У природі його можна побачити серед сосен, на сухих пісках, бідних на поживні речовини, на великих безлісих ділянках, де він утворює суцільні зарості, і навіть серед мохів.
Росте верес і на багатих на вологу торф'яних болотах. Це можна пояснити тим, що на болотах мох затримує сонячне проміння, через що вода під ним завжди залишається холодною, а холодна вода або зовсім не надходить у коріння рослин, або надходить погано. У цих умовах вереску дуже важливо зберегти вологу, і допомагають йому в цьому листочки, майже згорнуті в трубочку, що зводить до мінімуму втрату вологи.
Дикорослий верес — корисна і невимоглива рослина, хоча, як багато лісових «аборигенів», пересадку переносить погано. Зараз у продажу з'явилися декоративні розкішно-квітучі верески, які легко приживаються, але примхливі і вимагають сухого укриття на зиму (торф, листя).
