Огіркова трава

• батьківщина цієї культури - Південна Європа та Мала Азія, огіркова трава вирощується у всіх європейських країнах та США;
• в Україну завезена з Іспанії, повсюдно зустрічається в дикому вигляді, на присадибних ділянках як овочева культура зустрічається рідко;
• у листі містяться солі калію, цукор, дубильні речовини, сапоніни, вітамін С(58 мг%), каротин, ефірна олія, крем'яна, ефірна та смолисті кислоти;
• молоде листя та пагони із запахом огірка використовують у салатах, вінегретах, окрошках, застосовують як добавку до гарнірів м'ясних та рибних страв, сушать, квітки вживають у свіжому, сушеному та зацукрованому вигляді, їх можна додавати у салати, варення, маринади, желе, напої,

воліє слабокисле і близьке до нейтрального середовище з pH 6-7

огірки, картопля, томати, коренеплоди, бобові

• віддає перевагу супіщаним або суглинистим родючим грунтам;
• під перекопування на 1 м2 вносять 3-4 кг перегною або компосту, 2 склянки золи, 20-25 г суперфосфату

• ранньою весною (кінець квітня-середина травня) та під зиму (з кінця вересня до середини жовтня);
• посіяна один раз надалі легко розмножується самосівом

3-4 см, сходи з'являються через 5-8 днів

• посів рядами з відстанню 25-30 см, 8-10 см між рослинами в ряду;
• стрічковий посів у 2-3 рядки, 50 см між стрічками, 25-30 см між рядками, 10-15 см між рослинами в ряду

огіркова трава вимоглива до мінерального харчування, протягом вегетації проводять 2 підживлення:
- першу - розчин сечовини або аміачної селітри (10-15 г на 10 л води) проводять після проріджування рослин;
- другу - розчином коров'яку (1:5) проводять приблизно через 20 днів після першої

досить холодостійка культура

вимоглива до вологості ґрунту, при нестачі води та в суху, спекотну погоду листя її швидко грубіє, рослина переходить до цвітіння

за останніми даними Державного реєстру селекційних досягнень районованих гібридів немає

Квітневий, Владикінське Семко, Гном, Окрошка, Струмок

трава (надземна частина)

вуглеводи та споріднені сполуки (борнеозит, міо-інозит, кверцит та ін.), тритерпеноїди (сквален), стероїди (кампестерин, кліомастерин, фукостерин та ін), фенолкарбонові кислоти (n-гідроксибензойна, гентизинова, цис-кавова, транс-кавова. цис-розмаринова, транс-розмаринова), кумарини (скополетин), флавоноїди (рутин), алкалоїди та ін. жирні кислоти (октадекатетраєнова, лінолева, пальмітинова, арахідонова, ліноленова, стеаридонова, міристінова, альфа-стеаринова та ін), жирна олія (в насінні до 38%), що містить омега-3 і омега-6 кислоти,

подагра, суглобовий ревматизм, ревматоїдні та обмінні артрити, лихоманка, запалення нирок, плеврит, кашлюк, бронхіти, трахеїти, фарингіти, передменструальний синдром, порушення менструального циклу, депресії, екзема, нейродерміт та інші шкірні захворювання

• через вміст алкалоїдів краще не вживати при вагітності та лактації;
• жирна олія бурачника протипоказана при епілепсії та прийомі антикоагулянтів (препаратів, що знижують згортання крові)