Якщо ви коли-небудь спостерігали за куркою з курчатами, то напевно помічали, як зворушливо вона дбає про них: квочка, гріє під крилами, вчить шукати корм і кидається на захист при найменшій небезпеці. Це прояв материнського інстинкту, який у курей називається інстинктом насиджування.

Кращі породи курей-квочок: які добре висиджують курчат

Але парадокс: далеко не кожна курка здатна стати гарною квочкою. Справа в тому, що сучасна селекція багато в чому пожертвувала цією природною якістю заради високої несучості. Промислові кроси, які несуть по 300-320 яєць на рік, практично повністю втратили бажання висиджувати потомство. Їхнє завдання одне: нести яйця, і все. А ось традиційні породи, що розлучалися у селянських господарствах століттями, зберегли цей інстинкт повною мірою.

Для власника невеликого домашнього господарства хороша квочка стає справжньою знахідкою. Вона повністю замінює інкубатор, причому робить це навіть краще: курчата, виведені під куркою, зазвичай міцніші і здоровіші. Мати сама регулює температуру, перевертає яйця, стежить за вологістю.

А після вилуплення бере на себе всі турботи: вчить малюків клювати корм, захищає від небезпек, гріє у холод. Виживання таких курчат помітно вище, ніж у інкубаторських. Давайте розберемося, які породи курей вважаються найкращими квочками і що потрібно знати про кожну з них.

Найкращі породи КВОЧОК:

Кучинська ювілейна

Ця порода була виведена в Радянському Союзі на Кучинській птахофабриці та швидко завоювала любов птахівників. Кучинські кури відносяться до м'ясо-яєчного напрямку, тобто дають і гарне м'ясо, і пристойну кількість яєць (близько 180-200 штук на рік).

За характером це спокійні, врівноважені птахи, які легко приручаються та не створюють проблем у змісті. Інстинкт насиджування вони виражений дуже сильно. Курочки охоче сідають на яйця, зазвичай це відбувається навесні або на початку літа. Під квочку можна підкласти 13-15 яєць, і вона терпляче їх висиджуватиме, акуратно перевертаючи і зігріваючи.

Кучинські квочки відрізняються особливою відповідальністю. Вони рідко залишають гніздо, а після вилуплення курчат стають дбайливими матерями. При цьому курка не виявляє зайвої агресії до господаря, хоч і захищає своє потомство за потреби.

Важливий плюс породи: курчині кури досить великі (півні до 4 кг, курочки близько 3 кг), але при цьому досить акуратні з кладкою. Вони рідко тиснуть яйця, що іноді трапляється з більш важкими породами. Крім того, ці кури чудово переносять холодний клімат, що робить їх ідеальними для українських умов.

Кохінхін

Порода родом із Китаю, хоча сучасні кохінхіни були значно доопрацьовані в Європі. Це великі, навіть масивні птахи м'ясного спрямування з розкішним оперенням, яке покриває навіть ноги. Вага півня може сягати 5 кг, курки зазвичай важать 3,5-4 кг.

Кохінхіни славляться своїм флегматичним, спокійним характером. Вони малорухливі, легко приручаються, не полохливі. Інстинкт насиджування цієї породи розвинений чудово. Курочки готові висиджувати яйця практично цілий рік, навіть узимку, що є рідкістю для більшості порід. Це справжні професійні квочки.

Під кохінхіна можна підкласти 10-13 яєць. Більше не варто через великий розмір птиці: є ризик, що вона випадково розчавить яйця своєю вагою. Натомість кохінхіни можуть успішно висиджувати не тільки курячі яйця, а й качині, індички, гусячі. Завдяки густому оперенню вони чудово зігрівають кладку навіть у холодну погоду.

Після вилуплення кохінхіни стають дбайливими, ніжними матерями. Вони водять курчат довго, іноді до трьох місяців, ретельно оберігаючи їх. Щоправда, через повільність породи іноді трапляється, що активні курчата тікають далеко від матері, тому за виводком треба доглядати.

Несучість у кохінхінів невисока: близько 100-120 яєць на рік. Але для домашнього господарства, де важливіше отримати хорошу квочку, ніж рекордсменку з яєць, ця порода підходить відмінно.

Брама

Ще одна азіатська порода, виведена в Індії та доопрацьована в Америці. Брами відносяться до м'ясного напрямку і вражають своїми розмірами: півні можуть важити до 5-5,5 кг курочки близько 4 кг. При цьому вони виглядають дуже декоративно завдяки пишному оперенню на ногах та гарному малюнку пір'я.

Характер у брам спокійний, навіть меланхолійний. Ці птахи не схильні до конфліктів, легко уживаються коїться з іншими мешканцями пташника. Інстинкт насиджування виражений добре, хоча не всі курочки в череді обов'язково захочуть сісти на яйця. Але ті, що сідають, стають чудовими матерями.

Під браму рекомендується підкладати не більше 12-13 яєць. Порода велика, і якщо яєць буде надто багато, курка може їх зашкодити. Натомість брами, як і кохінхіни, можуть висиджувати яйця інших птахів, включаючи водоплавних. Густе оперення дозволяє їм успішно насиджувати навіть у прохолодну погоду.

Особливість брам у тому, що вони дуже терплячі та посидючі на гнізді. Курка може просидіти без перерви цілий день, лише зрідка виходячи попити та поклювати корм. Після вилуплення курчат брама водить їх довго і ретельно, хоча через свої габарити може випадково придавити особливо спритного курчати. Тому в перші дні виводку потрібен нагляд.

Несучість у породи середня: 100-120 яєць на рік. Але головна цінність брам не в цьому, а в м'ясних якостях та здатності стати надійною квочкою.

Китайські шовкові кури

Це одна з найекзотичніших і найдавніших порід. Китайські шовкові кури виведені в Китаї понад тисячу років тому і досі є унікальними. У них чорна шкіра, темно-синє м'ясо і неймовірно м'яке оперення, більше схоже на шерсть чи пух, ніж пір'я. Порода декоративна, хоча в Азії їхнє м'ясо вважається делікатесом.

За розміром шовкові кури невеликі: курочки важать лише 1-1,5 кг, півні близько 2 кг. Зате характером вони неймовірно доброзичливі, ручні, майже як домашні вихованці. Агресія їм зовсім не властива.

Інстинкт насиджування у китайських шовкових розвинений феноменально. Це, мабуть, найкращі квочки серед усіх порід курей. Курочки сідають на яйця охоче і часто, причому готові висиджувати не тільки свої яйця, а й чужі, і навіть незапліднене каміння, якщо їх підкласти. Вони настільки захоплені материнством, що іноді доводиться спеціально зганяти їх із гнізда, щоб погодувати.

Через невеликий розмір під шовкову квочка міститься 7-10 яєць. Зате вона може успішно висиджувати перепелині, фазання та інші дрібні яйця. Курочка дуже обережна, ніколи не тисне кладку. Після вилуплення стає зразковою матір'ю: терпляче вчить курчат, зігріває, захищає.

Важливий нюанс: через пухнасте оперення шовкові кури погано переносять вогкість. У дощову погоду їхнє пір'я намокає, і птах може замерзнути. Тому їм потрібен сухий пташник. Несучість низька, близько 80-100 яєць на рік, але це компенсується видатними квочковими якостями.

Віандот

Американська порода, виведена наприкінці ХІХ століття і названа честь індіанського племені. Віандоти відносяться до м'ясо-яєчного напрямку: несуть близько 170-180 яєць на рік і дають гарне м'ясо. Курочки важать близько 3 кг, півні до 4 кг.

Характер у породи спокійний, але не млявий. Віандоти в міру активні, доброзичливі, добре переносять сусідство з іншими птахами. При цьому вони є досить самостійними і не вимагають постійної уваги господаря. Інстинкт насиджування виражений добре. Курочки охоче сідають на яйця, зазвичай навесні. Під віандоту можна підкласти 12-14 яєць, вона впорається з цією кількістю без проблем. Квітки цієї породи терплячі, акуратні, рідко кидають гніздо. Після вилуплення стають дбайливими матерями.

Важлива перевага віандотів: вони чудово переносять холод завдяки щільному оперенню та маленькому гребеню, який не обморожується. Це робить їх ідеальним вибором для північних регіонів.

Суссекс

Англійська порода з багатовіковою історією, виведена у графстві Суссекс. Це класичні м'ясо-яєчні кури, які дають близько 180-200 яєць на рік та непогане м'ясо. Вага курочки близько 2,5-3 кг, півня до 4 кг.

Сусекси мають врівноважений, доброзичливий характер. Вони спокійні, неагресивні, легко приручаються. Добре уживаються з іншими породами і не створюють проблем у пташнику. Інстинкт насиджування у суссексів розвинений на середньому рівні. Не кожна курочка захоче сісти на яйця, але ті, що сідають, справляються зі своїм завданням добре. Під квочку можна підкласти 12-13 яєць. Курка терпляче висиджує їх, рідко покидає гніздо, акуратно поводиться з кладкою.

Після вилуплення суссекси проявляють себе як сумлінні матері. Вони водять курчат близько двох місяців, вчать шукати корм, захищають від небезпек. Додатковий плюс породи: суссекси дуже невибагливі та стійкі до хвороб.

Орпінгтон

Англійська порода м'ясного спрямування, виведена наприкінці ХІХ століття. Орпінгтони славляться своїми розмірами: півні сягають 4,5-5 кг, курочки близько 3,5-4 кг. При цьому вони виглядають ще більшими через пишне, пухке оперення.

За характером орпінгтони неймовірно спокійні, навіть ліниві. Це одна з найфлегматичніших порід. Птахи малорухливі, доброзичливі, абсолютно неагресивні. Інстинкт насиджування у орпінгтонів виражений сильно. Курочки охоче сідають на яйця та стають чудовими квочками. Під орпінгтон можна підкласти 10-12 яєць. Більше не варто через великий розмір птиці та ризик роздавити кладку.

Завдяки густому оперенню орпінгтони можуть висиджувати яйця навіть у прохолодну погоду. Вони здатні насиджувати не тільки курячі, а й качині, індичі яйця. Після вилуплення стають ніжними, дбайливими матерями, хоча через повільність слід стежити, щоб активні курчата не розбіглися далеко.

Австралорп чорний

Австралійська порода виведена на основі англійських орпінгтонів. Австралорпи відносяться до м'ясо-яєчного напрямку і показують хороші результати: 180-200 яєць на рік при вазі курочки близько 3 кг і півня до 4 кг.

Характер у австралорпів спокійний, але живіший, ніж у орпінгтонів. Птахи в міру активні, доброзичливі, не полохливі. Інстинкт насиджування виражений добре. Курочки охоче сідають на яйця, особливо навесні та на початку літа. Під квочку можна підкласти 12-14 яєць, вона впорається з ними без проблем. Австралорпи терпляче висиджують кладку, акуратно поводяться з яйцями, рідко покидають гніздо.

Після вилуплення курочки стають уважними матерями. Вони ретельно дбають про курчат, вчать їх клювати корм, захищають від небезпек. Додаткова перевага породи: австралорпи дуже невибагливі та витривалі, добре переносять спеку та холод.

Порівняльна таблиця характеристик порід

Як зрозуміти, що курка готова стати квочкою

Навіть якщо у вас є порода з добрим інстинктом насиджування, важливо вчасно розпізнати момент, коли курка готова сісти на яйця. Ось основні ознаки:

• Курка починає квохтати особливим чином, видаючи характерні низькі звуки. Це квоктання відрізняється від звичайного кудахтання після знесення яйця.
• Птах довго сидить у гнізді, навіть коли вже знесла яйце. Вона ніби прилипає до місця і неохоче залишає його.
• Квочка вищипує в себе пух на грудях і животі, встилаючи їм гніздо. Це створює тісніший контакт з яйцями і краще зігріває кладку.
• Якщо спробувати зігнати курку з гнізда або забрати яйця, вона стає агресивною: розпушується, клює, шипить.
• Птах починає рідше залишати гніздо для їжі та пиття, проводячи там більшу частину часу.

Які породи погано висиджують яйця?

Усі ці птахи заточені виключно під виробництво яєць. Якщо вам потрібні курчата, доведеться використовувати інкубатор або шукати квочку іншої породи:

• Леггорн (білий і бурий) — класична яєчна порода, яка майже ніколи не сідає на гніздо.
• Ломан Браун — промисловий крос з відмінною несучістю, але без материнського інстинкту.
• Хайсекс (білий та коричневий) — високопродуктивний крос, непридатний для природного висиджування.

Декілька практичних порад

Навіть найкраща квочка потребує правильних умов. Облаштуйте гніздо в тихому, затемненому місці, де курку не турбуватимуть інші птахи. Покладіть на дно м'яку підстилку із сіна чи соломи.

Не підкладайте надто багато яєць. Краще менше, але всі будуть рівномірно прогріватись. Поряд з гніздом поставте напувалку і годівницю, щоб квочці не доводилося далеко йти. Якщо курка залишає гніздо довше, ніж на 20-30 хвилин, акуратно поверніть її назад.

У перші дні після вилуплення курчатам потрібен особливий догляд. Переконайтеся, що вони можуть дотягнутися до води та корму. Слідкуйте, щоб велика квочка випадково не придавила малюків.

Часті запитання (FAQ)

Висновок: Хороші квочки залишаються важливим ресурсом для будь-якого домашнього господарства. Вони дозволяють вирощувати потомство природним шляхом, без витрат на інкубатор та електрику. Вибирайте породу правильно, забезпечуйте умови, і ви отримаєте здорове та міцне поповнення вашого пташника!