Про цінність компосту чули всі, навіть садівники-городники-початківці. Однак правила його формування та застосування відомі далеко не кожному. Багато хто думає, що для того, щоб компост вдався, достатньо протягом літа скидати в одне місце відходи та рослинні рештки, і до весни все готово. Однак це далеко не так, і для того, щоб ваша компостна купа дійсно стала цінним матеріалом, над нею необхідно попрацювати.
Що таке компост?
Якщо заглянути в енциклопедію, то можна знайти точний опис того, що є компостом: компост – це вид органічного добрива, який отримується внаслідок розкладання органічних залишків під впливом різних мікроорганізмів. Отже, для його освіти необхідні кілька складових: безпосередньо органіка, мікроорганізми та умови для їхньої життєдіяльності. Тому давайте розглянемо, як зробити компост своїми руками.
Із чого формується компостна купа?
Перше, що потрібно розуміти, формуючи компостну купу – те, що у неї можна кидати далеко ще не все.
Що можна класти у компост?
можна: будь-які рослинні залишки (скошену траву, подрібнені гілки дерев, бур'яни, листя, бадилля), органічні відходи з кухонного столу (очищення овочів, шкаралупу яєць, чайну заварку, кавову гущу), використану на підстилку для худоби солому.
Що не можна класти в компост?
Не можна: заражені хворобами рослини, кореневища злісних бур'янів, жири, сміття неорганічного походження, синтетичні тканини. Не рекомендується попадання в компост капусти, тому що її гниття викликає неприємний запах, а також відходів м'ясного характеру, оскільки окрім сморід, вони ще й приваблюють щурів.
Але це не все. Формуючи компостну купу, потрібно пам'ятати два правила. Перше – чим дрібніші відходи, тим швидше вони перегнивають. Друге – співвідношення зеленої (багатої азотом) і коричневої (бідної клітковиною) мас повинно відповідати 1:5. Таке співвідношення дозволить повноцінно розвиватися бактеріям та значно прискорить процес дозрівання компосту.
Так як компостну купу сформувати за раз складно і в більшості випадків вона укладається поступово, на око зрозуміти кількість закладених в неї зелених і коричневих компонентів досить складно. Але існують принципи, на які можна орієнтуватися, щоб зрозуміти, що необхідно додати: якщо компостна купа має неприємний запах - значить у ній бракує коричневої складової, якщо вона прохолодна і не має видимих випарів - необхідно додати зелену масу. Якщо баланс збережений – компостна купа повинна мати запах землі, видавати тепло, бути вологою та трохи парити.
В ідеалі, купа для компостування залишків викладається шарами з чергуванням не тільки зеленого та коричневого наповнення, але й дрібнішої та грубішої фракції компонентів. Після остаточного формування вона накривається шаром землі (5 см), а потім старою соломою або спеціально продірявленою (для вентиляції) плівкою.
Формування компостної купи
Зібрати в одному місці органічні залишки – це ще не все. Для зручності та акуратного зовнішнього вигляду, місце, відведене під формування компосту потрібно захистити. Однак робити це краще не шифером або металом, а шляхом формування дерев'яного каркаса. Це необхідно для того, щоб купа могла "дихати". Розміри для короба повинні становити орієнтовно 1,5 х 1 м (перший показник – ширина, другий – висота), довжина може бути будь-якою.
Вибране для формування компостної купи місце також має значення. По-перше, – воно має бути захищене від вітрів і палючого полуденного сонця. По-друге – заховано від сторонніх очей. А при необхідності і задекоровано зеленими посадками або кучерявими рослинами.
Найкращим періодом формування задуманої справи є багата на залишки рослинного походження осінь, а так само весна і літо. Зимовий період не підходить для закладення компосту через несприятливі температурні умови.
Перш ніж розпочати укладання органіки, на заглиблене в землю (на 20 см) дно майбутньої купи добре викласти плівку або шар торфу завтовшки 10 см. Це дозволить зберегти поживні речовини та вологу. І! Не варто вдаватися до методу збирання залишків у яму, тому що в компостних ямах нерідко збирається зайва волога, яка погіршує та подовжує процес компостування.
Догляд за компостною купою
Тепер, коли основні принципи формування компостної купи нам відомі, необхідно згадати і правила догляду за нею, оскільки саме від їх виконання залежить: чи встигне компост сформуватися за рік чи ні, чи буде він повноцінним і якісним. А ці правила досить прості.
- Один раз на місяць компостну купу потрібно ворушити. При цьому добре досягти найбільш повноцінного перемішування залишків. Це зробить органіку пухкою, збагатить киснем, дозволить їй перегоряти, а чи не гнити. Якщо перелопатити купу вам складно – хоча б проколюйте її з усіх боків вилами.
- Дуже важливо стежити за вологістю компостної купи. Якщо вона пересихає – регулярно її зволожувати. Однак тут не можна переборщувати, але пам'ятати про те, що волого, це не означає мокро! Зайва волога витісняє повітря, а отже, погіршує роботу необхідних для компостування бактерій. Тому акуратно поливайте свою купу з лійки, а не зі шланга, воліючи не долити, ніж перелити. У пору затяжних дощів і після поливу накривайте її плівкою.
- Якщо хочеться прискорити процес дозрівання компосту – подбайте про те, щоб у купу потрапило достатньо азоту – він міститься в зелених частинах рослин та гнійній жижі. Як визначити їхній недолік, ми говорили вище.
Показники готовності компосту
Скільки часу займе дозрівання компостної купи, залежить від забезпечених для цього умов. Зазвичай повне переперевання органічних залишків відбувається за 1-1,5 роки. Готовність добрива визначається візуально і по запаху, – органіка стає розсипчастою темно-коричневою масою із запахом лісової землі.
