Минулого тижня, на одному семінарі в Білорусі, моя колега з Інституту захисту рослин розповіла історію про те, як її запросили до одного великого господарства запровадити нові, прогресивні методи захисту від шкідників та підвищення продуктивності. Однак грунт виявився настільки виснаженим і запущеним, що рослини просто намагалися вижити і давали дуже мізерний урожай. Тому тонкі технології та методи виявилися марними.
Ця історія навела мене на думку, що ми часто намагаємося використовувати нові, нестандартні прийоми, що дозволяють підвищити врожайність наших городніх та садових культур, іноді забуваючи про базові, основоположні умови формування високого врожаю. Головний з них – це ґрунт, на якому ростуть рослини, її склад, структура та забезпеченість необхідними поживними речовинами.
Спробуємо узагальнити основні прості прийоми оцінки якості ґрунту та підвищення його родючості, які могли б застосувати садівники- та овочівники-аматори. Це могло б бути корисним і для ландшафтного дизайну, оскільки спектр застосовуваних рослин тут значно ширший. Можливо, для багатьох вони видадуться тривіальними, про їх сукупність дозволить забезпечити здорову основу майбутнього врожаю.
Уважно придивіться до ґрунту у вашому саду, якщо необхідно, викопайте яму. Земля на вашій ділянці складається з каміння (гравію), піску або глини, що гниє органіки, а можливо і крейди.
Перевірте тип вашого ґрунту
Візьміть трохи ґрунту з глибини 7-15 см (чим ґрунт світліший, тим із більшої глибини треба брати зразки). Стисніть зразок у долоні;
- якщо грунт злипається в липку грудку, мажеться, значить вона глиняста;
- якщо грунт стискається добре, але грудка не липка і не блискуча, то це родючий грунт;
- якщо проб розсипається – це пісок, присутність у ньому білих каменів означає, що ґрунт вапняний.
Камені та пісок
Високий відсоток каменів, гравію або піску означає, що хоч грунт і добре дренується, але дуже бідний на елементи живлення. Потрібні добавки органічних добрив.
Крейда (вапно)
Коріння рослин важко з такого ґрунту одержувати вологу, а верхній родючий шар зазвичай тонкий. Перекопайте такий ґрунт на глибину 60 см з компостом або органічними добривами.
Глина
Частинки такого ґрунту плоскі, вони злипаються і утримують вологу подібно до двох листів скла, покладених один на інший. Такі ґрунти багаті, проте влітку, на сонці вони спікаються, а восени та навесні слизькі, що ускладнює дренування. Додавання вапна (гідроксиду кальцію) або гіпсу (сульфату кальцію) здатне через процес флокуляції дозволяє роздробити такий ґрунт, поміщаючи між пластинами гранули, полегшуючи його обробку. На жаль, поліпшення такого ґрунту протримається недовго і не проникне глибоко, процес необхідно проводити регулярно, не забуваючи насичувати його компостом та органікою.
Кислотно-лужний склад ґрунту
Грунт буває кислий, нейтральний або лужний, що впливає на зростання рослин, їх стійкість до хвороб і продуктивність. Рівень кислотності вимірює у показниках рН: 4-5 – кисла, 7 – нейтральна, 8-9 – лужна. Крайні значення – погано для рослин, найкраща – близько 6 рН. Торф'яний ґрунт майже завжди кислий, вапняний – лужний. Визначити кислотність ґрунту можна різними способами. Ще купуючи ділянку, придивіться: калина свідчить про лужний ґрунт, а папороть-орляк – про кислий. Найкращі результати за визначенням виходять за допомогою спеціального приладу – рН-метра, проте задовільні результати дають і спеціальні смужки паперу, що тестують, які змінюють колір у водному розчині ґрунту.
Відносно легко зробити грунт більш лужним, додавши вапно, зазвичай його вносять восени. Значно складніше зробити ґрунт кислішим, допомагає внесення гною. Однак краще розводити рослини (особливо декоративні), узгоджуючи природні обмеження, які створює грунт.
Важливою якістю ґрунту є його забезпеченість поживними речовинами, про це ми розповімо в одній із наступних публікацій.
