Як перемогти паршу на яблуні? Опис Як боротися, лікування.

Одним із найпоширеніших захворювань яблуневих дерев є парша. Рано чи пізно парша обов'язково з'явиться і у вашому саду, навіть якщо виростає там лише одне дерево яблуні. Парша для яблуні вважається не смертельним захворюванням, воно прямо не загубить дерево, але може негативно впливати на нього побічно – знижуючи імунітет, знижуючи зимостійкість та стійкість до шкідників та хвороб. Крім того, парша призводить до повної втрати товарного вигляду плодів, їсти їх, звичайно, можна і в переробку пускати теж, проте зберігатися вони не будуть, і на ринку їх навряд чи хтось купить.

Парша на яблуні виникає випадково, а ось позбутися її відразу не вийде, але зробити це все ж таки можливо. Давайте сьогодні поговоримо про те, що це за хвороба, про правила попередження виникнення цього захворювання та засоби боротьби з паршею на яблуні.

Зміст:

• Що таке парша?
• Профілактика появи парші
• Як лікувати паршу?

Що таке парша?

Наявність парші на деревах визначити зможе буквально кожен: у вічі відразу впадають плями (на листочках, плодах), які на початку свого розвитку мають жовто-зелений колір, а потім чорніють і частенько розтріскуються.

Збудником парші на яблуні є гриб сумчастого типу, а саме Вентурія нерівна (Venturia inaequalis). Цей гриб зазвичай вражає листові пластинки, а також зав'язі та, звичайно ж, плоди. Найбільш активно поводиться гриб у вологі роки та періоди сезону, коли йдуть затяжні дощі, лягають тумани або тривалий період стоїть сира погода.

Зазвичай грибок парші потрапляє на кору і пагони дерев ще ранньовесняної пори, він за допомогою слизової оболонки буквально чіпляється за пагони і відразу починає розвиватися, часом дуже активно.

Перші помітні ознаки появи грибка зазвичай можна спостерігати в період цвітіння яблуні, що часто посідає травень місяць. Нерідко цей період відрізняється рясним випаданням опадів у поєднанні з теплом, що саме «на руку» грибку.

Суперечки грибка парші з водою, вітром, тваринами та людиною досить активно поширюються і якщо потрапляють на листові пластинки, то дуже стрімко починають розвиватися, буквально впроваджуючись у тканини листа досить глибоко. Життєдіяльність гриба призводить до появи на листових пластинках спочатку плям, а потім просто наскрізних, круглих отворів.

У літній період парша розвивається ще більш активно, чому сприяють рясні роси та дощі у поєднанні з високою позитивною температурою. Максимально активно парша розвивається за температури від +22 до +25 градусів. Розвиваючись протягом сезону, ближче до осені парша утворює суперечки грибка, вони просто ідеально зимують у ґрунті та пагонах, «ховаючись» у листовому опаді. Життєдіяльність грибка порушує процеси фотосинтезу, але, зазвичай, не критично, тому дерево не гине, а грибок активно поширюється.

Часто уражені паршею листові пластинки обсипаються лише кілька днів раніше визначеного терміну, плоди можуть взагалі не обсипатися, проте найчастіше форма їх змінюється на неправильну, ними з'являються зморшки, тріщини (на місці плям), маса плодів зменшується.

Грибок, що перезимував, з настанням весни знову активізується і весь кругообіг його розвитку повторюється заново. Таким чином, запобігти появі парші на ділянці і позбутися її за допомогою тільки обробок не вийде, тут важливий весь комплекс необхідних заходів.

Профілактика появи парші

Зазвичай профілактичні обробки проти парші потрібно починати не з весни, а з осені, щоб унеможливити виживання зимуючої стадії гриба в ґрунті та рослинних рештках. Крім того, дуже важливим є правильний догляд за яблунею, дотримання всіх агроприйомів та чистота на ділянці, як і у випадку з особистою гігієною, це допоможе запобігти появі захворювання або хоча б знизити ризик його виникнення.

Осіння профілактика появи парші у яблуні, окрім обробок рослин, повинна полягати у видаленні всіх рослинних решток з ділянки та приствольної смуги. Листові платівки після їхнього природного опадіння потрібно зібрати і спалити за територією ділянки. Пагони також необхідно збирати та спалювати, а сухі та зламані – ще й вирізати. Не варто залишати і плоди, що висять на пагонах, всі вони також підлягають збиранню та знищенню, тому що можуть стати рознощиками інфекції.

Намагайтеся не залишати на стовбурі і кору, що відшарувалася, її потрібно акуратно зчистити і спалити, а місця зачистки обробити мідним купоросом, розвівши столову ложку в літрі води. При настанні стійкої негативної температури бажано зробити побілку стовбурів дерев вапном (до першого розгалуження).

Тим, хто тільки висаджує яблуні на ділянку, слід нагадати про дотримання схеми посадки цих рослин. Насадження в жодному разі не можна загущати, повітря повинне вільно циркулювати в саду, якщо ж цього не трапляється, то волога не випаровується з поверхні плодів, пагонів та листових пластинок і на них поселяється грибок.

Яблуні на карликових підщепах краще садити, залишаючи між рослинами три метри, на сильнорослих сміливо можна залишити чотири метри. Спершу здаватиметься, що ви залишили багато місця, але років через десять самі себе хвалитимете за те, що в саду зручно пересуватися, збирати врожай, доглядати дерева, та й вони скажуть вам спасибі, обдарувавши високими врожаями яблук.

Крім того, завжди дотримуйтесь оптимальних дозування при внесенні різного роду підживлення, пам'ятайте, що як брак добрив, так і їх надлишок не несуть рослинам нічого хорошого і часто сильно послаблюють імунітет.

Якщо говорити про профілактичні обробки, то для їх здійснення цілком можна використовувати низку біопрепаратів, скажімо, «Агат-25К». До розпускання нирок як профілактичне обприскування можна використовувати 1%-ний розчин бордоської рідини, а якщо на те буде необхідність, обробку можна повторити і після цвітіння.

До речі, якщо парша у вас у саду проявляється щорічно і вражає максимум плодів та листових пластинок, то не полінуйтеся та зробіть аналіз ґрунту, краще – у спеціалізованій лабораторії. Цілком можливо, що бушує парша тому, що у вашому ґрунті низький рівень pH, тобто підвищена кислотність. Справа в тому, що на ґрунтах з підвищеною кислотністю рослини дуже часто відчувають дефіцит азоту, а нестача цього елемента різко знижує імунітет.

Не забувайте, що азотні добрива потрібно вносити щорічно (навесні). Крім того, раз на п'ять років можна в якості профілактичного заходу внести в ґрунт 90-100 г вапна на квадратний метр, а якщо ґрунт з підвищеною кислотністю, то можливо вапно доведеться вносити щорічно і в подвійній дозі.

Хорошим профілактичним заходом є купівля та висадка на ділянку саджанців сортів, у яких існує імунітет до парші на біологічному рівні, наприклад, це «Пепін Шафранний» та «Джонатан». Сорти яблуні, які все ж хворіють на паршу, але рідко - це "Аніс" і "Антонівка", ну а сорти, на яких парша, можна сказати, постійно - це "Ренет Симиренко", "Мелба", "Папірівка" і "Кальвіль Сніжний".

Отже, щоб не допустити появи парші на ваших деревах потрібно: доглядати за рослинами правильно, обов'язково їх поливати, вносити добрива, у тому числі калійні і фосфорні, прибирати рослинні залишки на ділянці і обов'язково в прикустової зоні, зчищати відшаровану кору, білити стовбури. дізнатися у розпліднику або почитати опис сортів у Держреєстрі або на нашому сайті).

Крім того, не забувайте про візуальний огляд рослин, який можна проводити в будь-який зручний для вас час, хоч щодня, і якщо хвороба почне проявлятися, то одразу починайте діяти.

Як лікувати паршу?

Буває, однак, так, що начебто все зроблено правильно і своєчасно, а парша все одно виявляється сильнішим і виявляється на рослинах, тоді потрібно терміново вживати заходів. Багато хто відразу беруться за хімію, починає застосовувати фунгіциди, тобто препарати по боротьбі з грибковою інфекцією.

Хочемо дати пораду: Щоб такі обробки були ефективними, обов'язково потрібно використовувати тільки дозволені в поточному сезоні фунгіциди, для чого потрібно ознайомитися зі списком дозволених препаратів. Ну а для того, щоб обробки на вашій ділянці були ефективними завжди, необхідно проводити обробки фунгіцидами з різноманітними діючими речовинами, тобто чергувати їх і застосовувати препарати до знищення хвороби, не залишаючи вогнищ інфекції.

Працюючи з фунгіцидами, потрібно бути уважним: одягати засоби захисту, не розпорошувати фунгіцид у вітряну погоду, поблизу пасік, водойм та не використовувати хімію за 20-25 днів до збирання врожаю.

Зазвичай, першу обробку проти парші на яблунях проводять ближче до кінця березня, а на півдні — у його середині. У цей період, як правило, вже стабільно тепло, але нирки ще не набрякли і не розпустилися. Така обробка може мати як профілактичний характер, так і викорінюючий, якщо минулого сезону парша лютувала.

Для цих цілей можна використовувати фунгіциди або більш щадний для екології розчин 1%-ного мідного купоросу. Для приготування розчину такого дозування потрібно 100 г цієї речовини розвести у відрі води та обробити насадження, покривши всю надземну масу. Крім мідного купоросу можна застосовувати розчин сечовини (столову ложку на літр води).

Наступну обробку проти парші можна провести в період початку розпускання нирок, тут підійдуть такі препарати, як «Гамаїр» (продається в таблетках, використовувати строго за інструкцією), «Хорус» і «Фітолавін» (зазвичай це рідина в ампулах, потрібно 18-22 мл на відро води), а також «Строб води» (Строго за інструкцією).

Не забувайте про те, що проти парші можна використовувати колоїдну сірку, бордоську рідину та мідний купорос у цей же період.

Третю обробку проводити можна відразу після цвітіння або, якщо затягнули, то вже після збирання врожаю, а якщо парші дуже багато, то й у обох випадках. У цей період можна використовувати розглянуті вище фунгіциди або бордоську рідину.

Головне, як ми вже згадували, встигнути закінчити обробку днів за 25 до початку збирання плодів, а у випадку з бордоською рідиною — за 15 днів. Для третьої обробки бордоську рідину можна приготувати наступним чином: змішати 100 грамів мідного купоросу і 200 грамів гашеного вапна у відрі води, тоді ви отримаєте 1%-ний розчин бордоської рідини. Порядок цих дій не всі знають, обов'язково виникнуть питання, тому докладно опишемо.

Для приготування такого розчину бордоської рідини необхідно спочатку додати в ємність мідний купорос, потім залити водою (п'ять літрів) підігрітою до кімнатної температури. Далі приблизно на годину потрібно залишити розчин у спокої для утворення однорідності. Потім в іншу ємність (!) Висипати вапно і дуже акуратно, бажано злегка помішуючи, залити її водою (п'ять літрів).

Залишається розчини змішати, при цьому важливо вливати саме купорос у вапно, але не навпаки. Купорос лити потрібно так, щоб утворився тонкий струмок і при цьому важливо помішувати розчин. Коли все готово, залишається рідиною заправити обприскувач і можна приступати до обробки.

Не забувайте, що всі розчини потрібно робити у пластикових відрах і використовувати розчин у той же день, тому що на наступний він втратить більшу частину своїх корисних властивостей.

Мало хто знає, що знизити активність парші, аж до її повного зникнення можна без допомоги обробок хімією – простим внесенням мінеральних добрив. Звичайно, внесенням під корінь проблему швидше за все не вирішити, тут потрібно використовувати позакореневе підживлення.

Як добрива для боротьби з паршею можна використати сечовину, її потрібно розвести в кількості столової ложки на відро води. Найпершу обробку сечовиною потрібно провести, як тільки виявили ознаки захворювання, другу обробку зробити потрібно через тиждень після першої. Крім сечовини можна використовувати і аміачну селітру. Дія цих добрив полягає у знищенні вогнищ інфекції та одночасному підвищенні імунітету рослин шляхом збагачення їх поживними речовинами.

Народні засоби боротьби з паршею

Не варто списувати з рахунків народні засоби боротьби з паршею на яблуні. Можливо, такого швидкого ефекту, як хімічні препарати, вони й не дадуть, зате допоможуть убезпечити навколишнє середовище і нас з вами.

Наші бабусі та дідусі для боротьби з паршею використовували сіль і настій хвоща, але потім з'ясувалося, що сіллю можна сильно «засолити» ґрунт і шкода від цього буде чи не сильніша ніж від парші, а ось хвощ польовий зовсім перестав допомагати, мабуть, у грибка до нього виробився свого роду імунітет.

Хороші відгуки від садівників надходять на користь гірчичного порошку. Він дуже добрий як профілактичний захід, так і захід боротьби. Обробки гірчичним порошком можна починати з кінця травня або перших чисел червня. Другу обробку допустимо провести через місяць або як тільки виявить себе парша.

Для приготування робочого розчину на основі гірчичного порошку необхідно чотири столові ложки гірчичного порошку з гіркою розвести в літрі води, і цей розчин залити цебром води. Як прилипатель, на відро розчину можна додати підлогу шматка господарського мила. Садівники відзначають, що найбільшого ефекту досягається якщо обробки проводити після дощу, коли листові пластинки вологі.

Гарний позитивний ефект у боротьбі з паршею досягається за допомогою марганцівки. Обробляють рослини яскраво-рожевим розчином марганцівки та проводять обробки навесні ще до розпускання листових пластинок. Влітку розчин роблять блідо-рожевим і обробляють вже листям. Обробки можна проводити до трьох разів з інтервалом 10-15 днів.

Отже, щоб позбавитися парші, потрібно використовувати народні засоби, фунгіциди, добрива або препарати на основі міді, а щоб грибок не «звикав» до них, потрібно чергувати обробки та використовувати фунгіциди з різними діючими речовинами або просто чергувати заходи боротьби.

Висновок. Зрозуміло, що боротися з паршею потрібно і можна, проте краще, якщо ви взагалі не пустите це грибкове захворювання на свою ділянку. Засобів запобігання появі парші на деревах яблуні ми описали більш ніж достатньо.

Якщо у вас виникли якісь питання, то ставте їх у коментарях, ми обов'язково відповімо. Будемо вдячні, якщо ви поділіться своїм досвідом боротьби з паршею на своїх ділянках, чудово, якщо це будуть варіанти саме народних засобів боротьби.