Я вважаю, як любив починати свої монологи один з героїв роману «Анна Кареніна», всім дачникам знайоме відчуття, коли, освоївши елементарні прийоми агротехніки вирощування традиційних на своєму городі культур, виникає бажання вирощувати що-небудь з овочів і плодів більш врожайних, кращої якості, «щось. Так ось, кажуть, що якихось десяток років тому ніхто не знав про існування цибулі сорту Ексібішен.
Виведено цей сорт цибулі у Голландії. Цибулини його досить великі за розміром, вага однієї може сягати 500 гр. (за деякими відомостями – до 1 кг). За правильної агротехніки з одного кв. метри одержують до 3-х кг цибулин. На відміну від звичайних, вони солодкі, без присмаку гіркоти, тому коли вам доведеться різати їх для приготування салату, сльози не бризнуть з ваших очей. Деякі вважають таку цибулю ласощами за її насолоду і вживають у свіжому вигляді, подібно до яблук. До недоліків цибулі сорту Ексібішен слід віднести короткий термін її зберігання: при температурі до плюс 4 градусів така цибуля зберігається лише до Нового року.
Вирощування цибулі «Ексибішен»
Слід пам'ятати, що за дотримання необхідних агротехнічних рекомендацій щодо вирощування цієї цибулі період її вегетації становить до 80 днів. З цієї причини при вирощуванні цибулі сорту Ексібішен в регіонах України з коротким літом доцільно вирощувати її розсадним методом. Незважаючи на те, що багато хто вважає цей метод досить клопітким, однак, у цьому випадку можна отримати максимально великі цибулини.
Цибулю висівають на розсаду наприкінці лютого – на початку березня. Попередньо насіння замочують на кілька годин у теплій воді. Після цього їх слід обернути вологою тканиною і в такому вигляді залишити на 2-3 доби. Для знезараження насіння їх потрібно перед посадкою помістити в розчин марганцівки (1гр на 1л води) приблизно на 8 годин при температурі близько 40 градусів.
Ґрунтом для посіву може бути торфоперегнійна суміш з додаванням комплексного мінерального добрива. Є й інші рекомендації: 10 частин дернової землі поєднується з 9-ма частинами перегною і 1-ю частиною коров'яка, що перепрів.
Глибина загортання насіння 1,5 см. Посіви слід тримати за нормальної температури 20-25 град. З появою сходів цибулі посівні ємності переносять у більш прохолодне місце (14-17 град.), але освітленість має бути високою. За період вирощування розсади рекомендується проводити два підживлення рослин мінеральним азотним добривом з інтервалом між підживленнями на два тижні.
Ґрунт на грядках для цибулі сорту Ексібішен рекомендується супіщаний. Грядка заправляється добривом: 2 цебра на кв. м. перегною, 50-60 гр комплексного мінерального добрива, 2 літри добре потовченого деревного вугілля (я б віддав перевагу попелу, тому що вважаю товкти вугілля - це вже «вишукування»). Висаджують розсаду з інтервалом у міжряддях до 30 см, між рослинами в ряду – 20 см. Розсаду заглиблюють у ґрунт на 3 см.
Зрозуміло, що необхідно уникнути ризику травневих заморозків, а на грядці розмістити дуги, щоб можна було накрити її покривним матеріалом.
При висадженні розсади в ґрунт робиться рясний полив. Щоб запобігти виляганню пір'їнок розсади, які можуть бути довгими і тонкими, їх підстригають до довжини не більше 10 см. Рекомендується в першій половині літа рясно поливати рослини і підгодовувати азотними добривами, але перестаратися не можна (для цибулі це шкідливо). Підживлення робиться 1 раз на 2 тижні коров'яком або розчином карбаміду (сечовини).
Після кожного поливу та підживлення ґрунт слід розпушувати. У другій половині літа полив суттєво скорочують, створюючи тим самим умови для гарного визрівання цибулин та набуття ними більшої здатності до тривалого зберігання.
З настанням осені цибулини підкопуються вилами і вирушають на просушування в сухе приміщення, наприклад, на горище. Перо можна не зрізати, щоб не травмувалася шийка та цибулини довше зберігалися.
Слід зауважити, що є рекомендації щодо вирощування цибулі сорту Ексібішен безрозсадним способом (тобто прямо в грядку, обладнавши її для укриття від холодів). Але мабуть, ці рекомендації все ж таки для тих українських регіонів, де тепліше. Тим більше, слід критично поставитися до ідеї попереднього нанесення насіння на паперову стрічку, нібито для полегшення посіву безпосередньо у відкритий грунт. Здається, що нічого, крім затримки у проростанні насіння, така витівка не принесе.
