Скільки б ми не писали про різні сортові групи томатів, багато хто не перестає запитувати себе: «Як і які вибрати сорти?». Але питання це явно схоже на питання про сенс життя. Адже якби існував один єдиний – найкращий – сорт для різних цілей, то не було б і такого великого їхнього асортименту. У різноманітності допомагає розібратися фахівець, блогер та автор безлічі публікацій про томати.
Мій досвід вирощування, насінництво
Кожен сорт гарний по-своєму. І чим більше знаєш цікавих сортів (а їх було випробувано мною понад 3 тисячі), тим складніше обмежитися продовольчими консервними вершками і великоплідними сортами для салату. Так спочатку й розросталася моя колекція томатів. У ній осідали всі більш-менш цікаві сорти, які я брав для випробувань.
Однак, згодом, після 20 років завзятого збирання сортів пройшов мій юнацький максималізм (як у прямому, так і в переносному значенні), настало розуміння, що не можна осягнути неосяжне. І моє завдання, як селекціонера та насінника, полягає в тому, щоб відібрати з існуючих та виводити самому сорти з унікальними генетичними якостями. З комбінацій цих якостей можна нескінченно повчати нові зразки. Впроваджуючи для масового вирощування ті, що дозволять за умов конкретної місцевості давати стабільно високий урожай товарних плодів. Це вже називається районуванням.
Дивовижні форми та смак
Але, крім врожаю та товарності, не варто забувати про смакові якості та привабливу зовнішність плодів. На жаль, промислова селекція мало приділяє увагу смаку плодів та різноманітності їх зовнішнього вигляду. Напевно, тому я і став шанувальником незвичайних томатів, які на тлі інших вирізняються вираженими смаковими якостями, незвичайною формою плода або рідкісним забарвленням. Щоб такий помідор було не просто бажання виростити і помилуватися великою кількістю красивих плодів на грядці, а й дивуватися красі та різноманітності форми і колірної палітри, так само, як квіткарі розчулюються дивовижними квітами. А з якою гордістю можна піднести кошик з асорті гарних та різних за кольором солодких ароматних помідорів комусь у подарунок. І самому з'їсти такий помідор не як повсякденний салатний овоч, а як вишуканий десертний фрукт!
Наприклад, таким дивовижним солодким, фруктовим смаком відрізняється рідкісна група зеленоплідних томатів, до яких маю особливу симпатію. Їх плоди при дозріванні накопичують поряд з каротином, що надає їм червоно-жовтогарячий забарвлення, а також зелений пігмент - хлорофіл. Тому навіть плоди, що повністю визріли, мають незвичайний смарагдовий відтінок. Найпоширенішим серед зеленоплідних томатів є старий сорт «Смарагдове яблуко», що нерідко розповсюджується любителями та агрофірмами під різними назвами (Болото, Ківі та ін.). Вирощую його понад 20 років, і досі він мені не набрид. Іншими улюбленцями серед зеленоплідних для мене стали сорти: «Смарагдова груша», «Гігант зелений» та «Зелений виноград».
Не поступаються зеленим за солодощами та оригінальністю забарвлення сорту з білими плодами (при дозріванні на сонці набувають злегка жовту «загар»): «Снігово-білий», «Бичаче серце біле», «Супер сноу вайт», «Бульба біла», «Коллінз».
Вкрай практичні за формою плодів (можна компактно скласти в банку та в ящик для перевезення!) і завжди притягують погляд довгоплідні томати. Та й у салат їх зручно нарізати колечками навскіс, як ковбасу. Найдовшими і найкрасивішими плодами серед них володіють: «Аурія», «Ерос», «Дядько Степа», «Корейський довгоплідний», «Італійський квадратний», «Перцеподібний чорний», «Перцеподібний смугастий», а також ціла група різнокольорових сортів під назвою «Соульки».
За красиву правильну форму, малонасінність і велику кількість м'якоті в плодах з малою кількістю насіння, люблю сорти з великими серцеподібними плодами. Особливо солодким смаком серед них виділилися вже згадані «Бичаче серце біле», «Бичаче серце золоте» та «Суниця помаранчева». Не можна не відзначити і вже знайомий багатьом сорт «Спринт Таймер», що має найбільші серед серцеподібних томатів плоди, що нерідко виростають масою до 1 кг і навіть більше!
Все більше в моду входять декоративні дрібноплідні томати «чері», серед яких вражає великою кількістю плодів у складних кистях (50 штук і більше) сорт «Жердевий чеський». Причому він фактично не вимагає догляду і сходить навіть із самосіву. Також відрізняються невибагливістю до умов вирощування і мають солодкий смак трохи більші та врожайні коктейльні високорослі сорти, з яких постійно висаджую: «Рав», «Експерієнс» та «Спенсер».
Непідробний інтерес викликають у всіх фарширувальні томати, пустотілі фігурно-кубоподібні плоди яких можна сплутати з перцем. Тільки погляньте на знімки цих сортів, які ж цікаві плоди вийшли у «Елоу стаффера», «Тлаколули стусан», «Красуні Лотарингії», «Страйпет стаффера». Звісно, вони стануть гордістю будь-якого шанувальника томатів.
Зрештою, найбільший ажіотаж серед томатів викликають так звані «супергіганти». Вони бувають різними за кольором і формою плодів, але головна їх цінність – це безкомпромісний гігантизм плодів. За певних умов їх можна виростити вагою до двох кілограмів, і навіть більше. Як, наприклад, визнаний переможець конкурсів на великоплідність – американський сорт «Великий Зак», плоди якого виростали, багато разів зростаючись, в один гігантський екземпляр вагою понад 3 кг! То ще видовище! Щоправда, ми їх не балували доглядом, і вони виросли не такими монстрами (див. фото). Або сорт "Бразильський велетень", у якого плоди до 1,5 кг зовсім не рідкість, як і у названого вище "Спринт-Таймера". Такі сорти цікаво вирощувати щороку, відточуючи свою агротехнічну майстерність.
Як можна помітити, навіть коротка згадка про окремі сорти у нас вилилася в велику публікацію. А дуже про багатьох ще я згадати не встигли! Тому своїх улюбленців кожен має обирати сам, випробовуючи нові сорти та порівнюючи отримані результати. Щиро сподіваємося, що ця замітка покладе край нескінченному питанню, коли ми вибираємо найкращий сорт томату!
А за бажання поділитися своєю думкою з цього приводу в коментарях, разом зі списком улюблених сортів, вказуйте умови вирощування (теплиця або відкритий ґрунт) та регіон, в якому ви їх виростили. Так ми хоча б отримаємо загальне уявлення про придатність вирощування сортів у різних кліматичних зонах.
