Після того, як Колумб привіз до Європи перші бульби картоплі, вони викликали фурор у вищому дворянському суспільстві. Але не своїми смаковими якостями прославилася картопля, а своєю красою. Блакитні та білі квіточки картоплі, які цвітуть дуже дружно, розчулювали іспанських, португальських та французьких панянок і ті стали прикрашати квітами картоплі свої зачіски. Навіть були винайдені крихітні порцелянові вазочки з вузькими шийками, які ховалися в пишних зачісках і назовні виглядали лише ніжні та тендітні квітки картоплі.
Картоплю вирощували в палісадниках, оранжереях і як кімнатну рослину в горщиках із кованого срібла та слонової кістки. Уявіть собі радість іспанського гранту, у якого до Різдва в особистій оранжереї зацвіла картопля – можна подарувати букетик витончених квітів хоч самій королеві.
До посадкового матеріалу, тобто до бульб, ставилися так само трепетно: поміщали по одній картопліні в парчові, красиво прикрашені мішечки з золотою тасьмочкою, возили з собою в кареті, прогулювалися з такими мішечками набережною Сени в Парижі, Тибра в Римі - мовляв, див.
Але, на жаль, картопля — рослина плідна і незабаром такого багатства почала хапати всім з лишком. Ціна на продукт впала, картопля ще якийсь час садили по узбіччях доріг, на великих клумбах дворянських парків, але з'явився він і в міщанських палісадниках, переставши бути привілеєм дворянства. До того ж, в результаті все більш частих експедицій в Америку Європою промайнула чутка, що картопля можна їсти. Тільки їсти його стали не з того кінця. Люди ж були зациклені на квіточках, от і їли те, що залишається після квіточок – зелені отруйні кульки.
У результаті – масові отруєння, народ став зневажати колись знамениту дворянську фаворитку. Але тут чутки з Америки підкоригували – народу пояснили, що індіанські дикуни їдять бульби цієї рослини, які розташовані у землі. Дворянство не стало їсти, те, що їдять якісь там червоношкірі дикуни, а народу картопля припала до смаку. Її довгий час називали їжею бідняків.
Неврожаї картоплі в Європі були причиною бунтів і навіть революцій 1789 і 1848 років, які серйозно вплинули на суспільний лад провідних Європейських країн. У України картопля, як ми знаємо, впроваджувався царем-реформатором Петром насильно і навіть став каменем спотикання між православним людом та розкольниками-старовірами. Розкольники називали його «чортовим яблуком» і давали зарок навіки століть не поганити землю посівом картоплі та тютюну.
Картопля рятувала наш народ під час голоду великих війн. У народі збереглася частушка про улюблений овоч:
Картопля, картопля,
Яка тобі честь,
Якби не було картоплі
Ми б не знали, що є!
