Сочевиця - невелике плоске насіння однорічної рослини, що відноситься до сімейства бобових. Вона насичена рослинним білком, у їжу її вживали ще з доісторичних часів. Коричнева (континентальна) сочевиця під час теплової обробки видає легкий горіховий аромат. Нерідко її додають у салати, тушковане м'ясо та запіканки. Червона сочевиця використовується в азіатській кухні. Вона має легкий пікантний аромат і входить в рецепт індійської страви дав. Сочевичне борошно використовується при печінні вегетаріанських пиріжків та хліба. Продається вона у сухому чи консервованому вигляді.
Сочевиця в Стародавньому Єгипті вирощувалась і для внутрішнього споживання і на експорт — головним чином, до Риму та Греції, де в раціоні бідняків вона стала головним джерелом білка.
На Русі про сочевицю дізналися у 14 столітті. Але в міру ввезення інших овочів вони витіснили її, і в 19 столітті її вже не було на наших полях. І лише у 20 столітті її знову почали вирощувати, але вже у невеликих кількостях.
Як зазначалося, серед культурних рослин сочевиця є однією з найдавніших. Її зерна у великій кількості були виявлені археологами на острові Бієнського озера у Швейцарії, у пальових спорудах, що належать до бронзового віку. Стародавні єгиптяни використовували сочевицю для різних страв, із чечевичного борошна випікали хліб. У Стародавньому Римі сочевиця мала величезну популярність, у тому числі і як лікарський засіб.
Сочевичні боби містять багато білка, чим визначається їхня харчова цінність. Також за рахунок своїх поживних властивостей сочевиця здатна замінити крупи, хліб і більшою мірою — м'ясо.
Серед зернобобових культур сочевиця володіє одними з кращих смакових якостей і поживністю, вона краще і швидше розварюється, ніж інші бобові, має більш тонкий і приємний смак. У складі насіння сочевиці міститься: вуглеводів - 48 - 53%, білка - 24 - 35%, мінеральних речовин-2,3 - 4,4%, жиру-0,6-2%. Сочевиця - відмінне джерело вітамінів групи B. Вітамін C з'являється в насіння, що проростає. У білку сочевиці містяться життєво важливі амінокислоти, які прекрасно засвоюються організмом. У сочевиці не накопичується токсичних елементів радіонуклідів та нітратів, тому вона відноситься до екологічно чистих продуктів. У 100 г насіння її енергетична цінність дорівнює 310 ккал. Відвар із сочевиці радять приймати під час сечокам'яної хвороби.
Як вважалося в давнину, сочевиця здатна лікувати нервові розлади. На думку давньоримських лікарів, при щоденному прийомі сочевиці людина стає більш спокійною і терплячою. Калій, що міститься в ній, корисний для серця, і вона також є відмінним кровотворним продуктом.
Деякі із сортів сочевиці, наприклад, сочевиця тарілчаста, здатні зменшити рівень цукру в крові, що важливо для хворих на діабет. Для цього її рекомендовано включити до раціону хоча б двічі на тиждень. Сочевичне пюре допомагає при виразках шлунка, коліті та хворобах дванадцятипалої кишки.
