На нашій планеті не лишилося екологічно чистих місць. Промислова революція разом із суспільством споживання, що стрімко розвивається, загадили вже все, що можна. Мікропластик та промислові викиди є і в Антарктиді, і в Тибеті. Підземні води забруднені майже повсюдно. Здорового ґрунту в розвинених регіонах майже немає. Про повітря і говорити нема чого.

Ця наша сьогоднішня дійсність дуже сумна. І добре помітна за лавиноподібним зростанням відсотка нездорового населення.
Треба якось викручуватись і постаратися мінімізувати негативний вплив нездорової екології. У садівників у цьому плані є деяка фора перед суто урбанізованим населенням.
Стаття буде про те, що шкідливого ми вживаємо і чому, як постаратися зробити продукцію хоча б своєї ділянки кориснішою і хто може нам допомогти?
Що шкідливого в овочах та фруктах і чому?
Там, власне, корисного вже небагато, особливо у промисловій продукції, вирощеній у закритому ґрунті. Культивуються овочі на стерильному субстраті, насіння попередньо протруєне, вода, якою поливаються, знезаражена.
Є виключно мінеральні елементи як живлення. Фастфуд. Результат той самий, що й з людьми, які харчуються фастфудом — зайва вага, пухкі тканини, відсутність тих захисних речовин, які повинні були приносити нам користь.
У відкритому ґрунті ситуація дещо інша: захисні речовини накопичуються, але паралельно і багато накопичується пестицидів. Невідомо, що гірше.
Сучасне промислове виробництво овочевої продукції без регулярного активного застосування мінеральних добрив та пестицидів є абсолютно нерентабельним. Яскравим прикладом цього є агрокатастрофа, що трапилася в Шрі-Ланці. З найдобріших «зелених» міркувань колишній президент країни запровадив заборону на ввезення в країну мінеральних добрив та агрохімії. У результаті виробництво рослинної продукції (у тому числі рису, як основного харчового продукту) впало в рази, і країна виявилася не в змозі не лише експортувати продукцію, а й навіть прогодувати своє населення.
Експорт чаю та кокосової олії теж скоротився значно, що призвело не лише до зубожіння фермерів, а й пробило суттєву дірку у бюджеті. Коронавірус, що перекрив туристичні потоки, вклав свій внесок. В результаті, в країні дефолт, заворушення та найпотужніша криза, президент втік. Європейці, навіть за активного тиску Грети Тунберг, на такі експерименти в державних масштабах не ведуться. Виробництвом органічної продукції зайняті окремі господарства, і вона доступна за ціною далеко не кожному.

Те, що виростити екологічно чисту продукцію без мінеральних добрив та агрохімії дуже непросто, знає кожен садівник. У свої огірочки та помідори вкладено масу праці та коштів. У перерахунку на кожен огірок виходить вартість, за яку на ринку ми його ніколи не купили б.
Масове виробництво овочевої продукції тримається на мінеральних добривах та агрохімії. І все це — там, у овочах та фруктах.
Тепер ще й мікропластик додався. Він уже скрізь — у повітрі, у воді, у ґрунті, усередині та зовні всієї живності. Причому, усередині-не тільки в кишечнику, а й у крові, і у внутрішніх органах, у мозку. У рослинах він теж виявляється - від коріння до плодів.
Що робити?
Добре було б скоротити надходження непотрібної в продукцію своєї садової ділянки. Цілком викоренити навряд чи вийде — ніхто з нас до цього не готовий, хоч би, мінімізувати.
Від мінеральних добрив краще відмовитись і перейти на органіку. Можливостей маса: настої виполотих бур'янів, органічна мульча, зола, компост, сидерати. Роботи, звичайно, більше, результат виявиться не відразу, зате довготривалий. У рослинах перестануть накопичуватись непотрібні елементи. Мало хто знає, що з мінеральними добривами вносяться ще й інші речовини, крім заявлених, набагато менш корисні, а то й не корисні зовсім. Ретельне очищення добрив дуже дорого обходиться - ніхто її і не робить.

Можливий проміжний варіант, якщо вже страшно залишити рослини без корму — використання мікробіологічних добрив.
Інсектициди — від них найважче відмовитися. Дивлячись на те, як якісь комашки хом'ячать непосильною працею вирощений урожай. Потрібно хоча б застосовувати їх свідомо. До кожного препарату є оптимальні терміни використання. Наприклад, восени від комах, які набридали нам наприкінці сезону та пошкоджували наш урожай, інсектицидами рослини обробляти марно. Комахи або закопалися вже у ґрунт на зиму, або відклали яйця та померли. А проти яєць інсектициди безсилі. Більшість шкідників має період максимальної вразливості — до нього і потрібно потрапити.
Вищий пілотаж — організувати таку стійку екосистему на ділянці, коли є і шкідники, і ті, хто їх активно винищує. В результаті помітних збитків урожаю шкідники завдати не можуть.
Фунгіциди. В результаті масового та щедрого використання мідного купоросу, ґрунти на деяких ділянках перенасичені міддю, у високих дозах токсичної для людини. І корисною рослинам.
Дуже добре замінити хімічні засоби біологічними. Варіантів багато різних.

Гербіциди набирають обертів, бо допомагають упоратися з ненависними бур'янами. Але канцерогенні, і на ділянці їх все ж таки краще не застосовувати, або застосовувати зовсім адресно: найзліснішим бур'янам робити укол препарату в стебло. Або наносити на листя, намагаючись не зачепити сусідні рослини.
Джерела мікропластику на наших ділянках: плівки, покривні матеріали, матеріали, що мульчують, і практично всі пластикові предмети. Без них, звичайно, сучасне приватне садівництво та городництво немислимі. І, якщо плівки, що мульчують, можна замінити натуральними матеріалами, то з укривними матеріалами так просто не виходить. А тим більше, з покриттям теплиць та парників. Тут можна лише своєчасно утилізувати всі ці матеріали та предмети, не доводячи до руйнування.

Хто може допомогти нам?
Найкращим помічником на ділянці у боротьбі за корисність урожаю є стійкий біоценоз.
Тут варто згадати про те, що наука вже виявила бактерії, ґрунтові гриби та дріжджі, що розкладають нафтові забруднення, продукти згоряння палива. Виявлено і бактерії, які здатні утилізувати деякі пластики. При очищенні стічних вод використовується величезна кількість різних мікроорганізмів, що переводять шкідливі речовини (теж дуже різноманітні) в нешкідливі. Майже всі вони виділені з найбагатшого ґрунтового мікробіома.
На сьогоднішній день є дослідження з переробки пластику не лише мікроорганізмами, а й більшою живністю. Незвичайні здібності у цьому питанні продемонструвала вогнівка (личинка воскової молі). До речі, це я можу підтвердити і власними спостереженнями: стільники з вогнівкою, запаковані в поліетилен і забуті, виявилися згризеними та переробленими в потерть разом із поліетиленом. Добре, що це все в оцинкованому відрі лежало.
Полімерні матеріали здатні переробляти деякі жуки - ксилофаги, які харчуються переважно деревиною, личинки жука-чорнотілки, поширеної кормової комахи. Звичайно, пластикове відро ніхто з них з'їсти не в змозі, але шматочки м'якого пластику (пакетів, м'якої упаковки, поліетилену) та частинки мікропластику вони цілком можуть утилізувати.
Тобто в здоровому ґрунті, щільно заселеному різною живністю, є багато для того, щоб його підтримувати здоровим. Залишилося цей самий здоровий ґрунт сформувати.
Грунт, зрозуміло, не обмежується. Потрібна ще усіляка комаха живність, а також комахоїдна. І ще багато іншого, начебто непричетного, але без нього ніяк. Біоценоз, загалом. Якщо впритул зайнятися оздоровленням ґрунту і перестати труїти свою ділянку пестицидами, живність розведеться цілком самостійно і відносно швидко збалансується. Ефект буде вищим, якщо вжити заходів щодо залучення в сад корисних комах.
Не можу сказати, що все це легко і просто. Особливо якщо перебудовуватися з традиційного землеробства на органічне. Спочатку постійно хочеться когось отруїти. Потім відпускає, а коли починаєш розумітися на тому, хто є хто, виявляється, що корисної живності помітно більше, ніж шкідливої. І краще із нею співпрацювати.