Ніколи особливо не думав про способи розмноження рослин. Буряк, морква, редиску, всяку зелень-приправу вирощують насінням, смородину чорну та червону - живцями або відводками, тюльпани, лілії та ін. Квіткові культури, а також цибулю, часник - цибулинами і т.д. Ну, розмножують (по-різному) і розмножують, споконвіку, та й добре. Не замислювався, поки не помітив: бульби картоплі, якими засівали город, з роками ніби вироджувалися, не кажучи вже про те, що з кожним роком вони все більше заражувалися різними хворобами. Така ситуація турбувала все більше, бо місця під картоплю на городі залишалося дедалі менше зі збільшенням кількості грядок з іншими корисними овочами. То освоювали на грядках болгарський перець, то різні види капусти (білокачанну, кольрабі, броколі тощо). Та й сад (яблуні, малина, смородина, агрус, обліпиха) встиг розростись до пристойних розмірів. Відмовитись від посадки картоплі взагалі думки не було, вважали, що це була б втрата традицій та пам'яті наших предків, яких ми любимо і переконані в тому, що вони є нашими добрими ангелами-охоронцями. Висновок напрошувався сам собою: краще менше, та краще, тобто. потрібно уважніше ставитися до посадкового матеріалу, щоб отримувати якісніші бульби картоплі.
Загальна інформація
Отже, у рослинному світі завдяки різноманітним способам виробляти подібних до себе особин свого виду відбувається нескінченна зміна поколінь кожного виду. Зрозуміло, що в процесі розмноження можуть виникати унікальні комбінації генетичного матеріалу, що спричиняють появу спадкових змін в організмі. Таким чином виникає генетична різноманітність особин у межах одного виду та закладаються основи мінливості та подальшої еволюції того чи іншого виду. Рослини утворюють насіння в результаті запліднення жіночого організму чоловічим через запилення квіток.
Однак, майже всім представникам царства рослин властиво безстатеве розмноження, яке називається вегетативним. Воно здійснюється вегетативними органами: стеблами, корінням, листям, у тому числі шляхом відводків, живцювання та щеплення, а також видозміненим корінням і пагонами: бульбами, цибулинами, вусами. Відразу слід зазначити, що при розмноженні насінням вдала комбінація ознак тієї чи іншої рослини може бути порушена (стверджують при цьому, що порушена напевно), тому що насіння утворюється в результаті статевого розмноження, яке пов'язане з рекомбінацією генів.
Безстатеве розмноження дозволяє швидше збільшувати чисельність особин даного виду (у сприятливих умовах). До того ж за такого способу розмноження всі нащадки мають генотип, ідентичний материнському. Вважається, що при безстатевому розмноженні практично не відбувається збільшення генетичного розмаїття, яке могло б виявитися дуже корисним при необхідності пристосуватися до умов проживання, що змінилися. З цієї причини, враховуючи мудрість природи, переважна більшість живих організмів періодично чи постійно розмножуються статевим шляхом.
Отже, нам представляється дуже корисним знати, що сукупність нових рослин, що виникли вегетативним шляхом від однієї материнської рослини, називається клоном (від грец. клон - "нащадок", "гілка"). Утворення клонів дозволяє кожній рослині мати однорідне потомство, повторювати себе у своїх нащадках без зміни спадкових якостей. Клонування створюється можливість зберегти вихідні властивості материнських рослин протягом досить тривалого часу.
Клонування картоплі
Переваги клонування ми вже відзначили. Але є й недоліки, у тому числі й при розмноженні бульбами. Так, різні бактеріальні та грибні хвороби, проникаючи в бульбу рослини (у тому числі і картоплі), долаючи природний імунітет, щорічно накопичуються все у зростаючій кількості та починають передаватися з одного покоління до іншого. Через бульби картоплі передається також вірусна та нематодна інфекція. В результаті картопля через ряд поколінь швидко вироджується; як наслідок, його продуктивність сильно знижується, а в зимовий час бульби погано зберігаються та загнивають. З цієї причини фахівці-городники радять картоплю для посадки готувати особливо ретельно.
Ідеальним вважається клоновий добір картоплі, тобто. відбір бульб із найурожайніших кущів під час збирання врожаю. Як правило, з таких кущів відбирають дрібні та середні бульби (не більше курячого яйця). Вони здатні дати повноцінний урожай та займають менше місця при зберіганні. У разі наявності в кущі тільки великих бульб, їх можна розрізати на кілька часточок. Бульби повинні бути чистими, без слідів хвороб, плям і пошкоджень, наприклад, дротяником. Тріщин і бородавчастих наростей також не повинно бути, тому що вони можуть бути ознаками багатьох захворювань.
Видається цінною ще одна рекомендація: після викопування насіння слід «зазеленити», тоді воно краще зберігається. Щоб бульби набули зеленого забарвлення, їх тримають два тижні на сонці, періодично перемішуючи. Зазвичай за цей час бульби набувають гарного зеленого забарвлення і стають абсолютно непридатними для їжі – як людям, так і гризунам. Зберігати бульби для посадки рекомендується у погребі при температурі +4 ºC. При вищій температурі вони можуть зав'янути, що призведе до погіршення їх властивостей як клонів посадкових. Останню перевірку посадкових бульб роблять безпосередньо перед посівом.
Бульби пророщуються на світлі до отримання паростків довжиною 0,5-1 см. У цей час бульби, що виродилися, добре видно своїми ниткоподібними паростками. Такі бульби треба безжально викидати. Іноді всі бульби дають ниткоподібні паростки, що означає їхнє виродження через спеку, в яку вони потрапили ще влітку під час визрівання. У такому разі треба шукати інший посадковий матеріал, користі від бульб з ниткоподібними паростками не буде.
Дуже важливими є рекомендації про відбір насіннєвих бульб картоплі ще в період їх вирощування, коли відзначають найкрасивіші товсто-стеблові кущі без ознак захворювання на листі. Надалі ці кущі перевіряються особливо: кількість і розмір бульб під ними мають підтвердити їхню силу. Вони повинні дати вдвічі-втричі більше картоплі, ніж решта кущів, а бульби мають бути здоровими на вигляд, а решта покаже зберігання.
Висновки
Грамотні городники проводять первинну селекцію, застосовуючи клоновий відбір матеріалу. Це нескладно – відбирайте на насіння картопля від найврожайніших здорових кущів, у яких багато бульб, рівних за розміром, чистих, не ушкоджених хворобами, без дрібниці, потворних бульб химерної форми. Відбирайте бульби, які мають типову для сорту форму. І одразу складайте їх окремо. Це і буде ваш золотий фонд, який може забезпечити підвищення врожайності на 30-50 відсотків. Саме клоновий відбір дозволить не лише збільшити врожайність, а й уберегтися від вірусних захворювань картоплі, які називають хворобами виродження.
Заражені вірусами кущі не гинуть і відразу відстають у зростанні. Але при копінні ви відрізніте хворе потомство – за потворною формою бульб, схожих на химерних звірят, а також якщо бульби дуже різні за розміром: кілька великих і багато дрібниць. Навіть якщо такі великі бульби дуже красиві, рівні, все одно не відкладайте їх під майбутню посадку, хоч і велика спокуса. Бульби від зараженого куща не дадуть здорове потомство, тож дійте твердо: краще менше, та краще!
Прості правила клонового відбору не тільки не дають знижуватися врожаям купленого сорту, але й можуть збільшити початкові врожаї: за 2-3 роки відбору бульб від кращих кущів урожай зазвичай сам піднімається на 30-50%, хоча його не складно і подвоїти. І далі підтримувати на цьому рівні довгі роки, але не забуваючи при цьому про регулярну зміну сортів. І ще: поточний відбір покращує не лише врожайність за масою, а й стійкість до хвороб.
