Перш ніж перейти до заявленої теми, старий, мабуть, не може обійтися без хоча б короткого ліричного відступу. Воно й зрозуміло: старих завжди долають сумні спогади про прожиті роки. Хтось із розумінням, шанобливо подумає: «Хай старий висловиться, можливо, душі стане легше». Дякую за підтримку.
«У дні сумнівів, у дні тяжких роздумів» перечитав розповіді та повісті І. Буніна про українське село, природу та землю, про українських людей. Дуже сумно, бо мало що змінюється у українських селах на краще. Потім перечитав публіцистичні статті Л. Толстого та Ф. Достоєвського про те, як жити українським людям і яке на них чекає майбутнє. Читання супроводжувалося спогадами про моє військове дитинство в бідному глухому селі, куди навіть фашисти дійти не могли, мабуть, через її віддаленість і непрохідну бездоріжжя. Разом із спогадами народилися думки про українську самобутність. Багато як хорошого, так і поганого написано з цього приводу. Цілком задовольнили думки про те, що в країнах Заходу панує матеріальний початок із властивою йому «примхою моди», там розкіш побуту – «майже чеснота» (К. Аксаков); в України у простих трудівників – початок духовне, «совість і дух», яким відповідає «простота життєвих потреб» та сприйняття багатства як чогось другорядного (П. Кирієвський).
Про брукву
«Про яку природну самобутність може йтися, якщо ти, старовина, не вирощуєш на своїй дачній ділянці ті овочі, які росли на городі твоєї бабусі? - Подумалося мені. — Цукрові буряки та брукву, наприклад. А солодкі делікатеси, якими ти ласував у дитинстві бабусі, ти можеш відтворити? Кулагу, скажімо, чи в'ялений цукровий буряк?».
Спасибі нагоді: він навів невдаху автора в 70-х роках 20 століття в США, коли великий красень-теплохід пришвартувався біля причалу невеликого портового містечка Корпус Крісті. Навіщо? Щоб купити зерна, трохи 60 тисяч тонн, бо Росія на той час не могла сама прогодувати себе хлібом. Оскільки це було перше українське торгове судно в Америці і оскільки настало деяке потепління у взаєминах двох країн, народ дуже дружно повалив екскурсантами на судно. Був Христмас (Різдво), тож люди приходили з подарунками. Подарунки були домашнього кулінарного приготування, переважно випічка.
Було багато відвідувачів із тих, чиї предки жили колись, давним-давно, у України. Ось тут українські моряки і познайомилися з продуктами, які виготовлялися за старовинними українськими рецептами, серед яких був і в'ялений цукровий буряк. Зав'ялена вона була не шматочками, як робила моя бабуся, а довгими стриженьками, та ще й гарно закручена, мабуть, для привабливості та зручності вживання.
Деяким із дітей 6-8 років батькам не вдавалося вивести з теплохода додому, так їм сподобалося техніка, починаючи від капітанського містка та штурманської рубки до машинного відділення, а також, само собою, уважне ставлення до них офіцерського складу. Воно й зрозуміло: свої діти у них перебували за тридев'ять земель. У цьому випадку батьки просили дозволу прийти на теплохід увечері, щоб принести дітям постільну білизну та зміну одягу, а заразом і частування на вечерю. «Чи можна пригостити моряків вином?» — про цей дозвіл вони питали окремо.
Нас дивувало це питання: «Як же можна йти в гості без вина, у українців начебто так не прийнято». Рясне домашнє частування приносилося в одноразовому посуді. Тут ми й познайомилися з салатами, однією з яких була бруква. Американці дивувалися, що багато хто з нас не знав про цей овоч, тому що в них в Америці бруква була дуже поширена. Щоправда, називалася вона по-іншому: Rutabaga (корінь-сумка) або спрощеніше і, мабуть, умовно – турнепс.
Давайте, як кажуть, відновимо історичну справедливість і віддамо належне цьому овочу та традиціям наших предків. Зрозуміло, зараз нікого не здивуєш заморськими артишоками, каперсами чи авокадо, купленими у будь-якому супермаркеті. А ви все-таки подайте на стіл їжу наших бабусь і дідусів – незаслужено забуту і дуже корисну брукву, не помилитеся.
Корисні властивості брукви
Є відомості про те, що люди вирощували брукву з найдавніших часів. Мабуть, найбільш правдивою інформацією про походження овочів слід вважати як результат схрещування капусти та ріпи природним шляхом, тобто само собою. Як потрапила до України бруква – безпосередньо з Європи чи зі скандинавських країн – для нас не так важливо, нехай про це гадають дослідники.
Спочатку брукву їли лише бідняки, але потім нею зацікавилися аристократи і навіть монархи, зрозумівши, наскільки вона смачна та корисна. У XVII столітті її почали вирощувати на королівських городах в Англії, і до цього дня в цій країні люблять готувати брукву з м'ясом. А в Німеччині її їли та любили всі. Замість казки про ріпку німці мають казку про брукву, а великий Гете називав солодку брукву своїм улюбленим овочом.
Фахівці вважають цей коренеплід справжньою коморою вітамінів та корисних мінералів. У брукві містяться у достатній кількості вітаміни С, В1, В2, Р, залізо, калій, кальцій, натрій, фосфор, йод, а також клітковина, крохмаль, білки, трохи ефірних олій. Все це добре зберігається в брюкві при тривалому її зберіганні і навіть після термічної обробки. Брюкву здавна використовували при лікуванні сухого кашлю, всіляких запалень та загоєння ран. Вона є чудовим засобом для зміцнення кісток та емалі зубів, як сечогінний та легкий проносний, а також використовується проти опіків.
Бруква ефективна й у дієтичному харчуванні. Цей коренеплід гасять, смажать, печуть, варять і вживають у свіжому вигляді. Любителям цього овочу особливо подобаються салати у різноманітному поєднанні з іншими овочами, плодами і навіть ягодами.
Бруква - чудовий антиоксидант
Вона розщеплює і виводить з організму шкідливий холестерин, вживання брукви значно підвищує імунітет. Помічено: той, хто систематично їсть брукву, рідко хворіє на простудні захворювання і навіть менш схильний до стресів. Деякі популярні медичні джерела рекомендують брукву при хворобах нирок, серця, при ларингіті, при хронічній бронхопневмонії, при бронхіальній астмі, пієлонефриті, набряках, гіпертонії, діабеті, безсонні, при атеросклерозі судин серця та мозку, при порушеннях травлення, хрон.
Як профілактика багатьох захворювань рекомендується вживати свіжий сік брукви. Протипоказання: брукву не можна їсти при синдромі подразненого кишечника, особливо в період загострення, при гострих гастритах, ентеритах та колітах.
Агротехніка брукви
Рослина невибаглива, холодостійка, може рости на будь-якому ґрунті, але краще – на супіщаній або суглинистій. Якщо грунт кислий, рекомендується додати до нього золу або вапно. Слід пам'ятати про те, що цим коренеплодам шкідливий свіжий гній, вони віддають перевагу компосту. Деякі фахівці рекомендують попередньо вносити органічні (гній, перегній, компост) та мінеральні добрива (сечовина, суперфосфат, калійна сіль) з осені на ті грядки, на яких навесні планується посадка брукви.
Рослини погано розвиваються в затінених місцях, за браком світла. Сіяти брукву можна на початку травня. Грядки глибоко перекопують, землю розпушують. Насіння рекомендується замочити в теплій воді, а після висихання можна їх сіяти на грядку. Відстань між рядами має бути пристойною – до півметра, глибина загортання насіння – 1-2 см. Для кращого контакту насіння із ґрунтом землю слід злегка ущільнити. Після появи двох справжніх листочків рослини проріджують, відстань між ними в ряду має бути 20-25 см. Бруква, як і всі хрестоцвіті, потребує великої кількості вологи, особливо в перший та останній місяці вегетації. Спека та сухе повітря роблять коренеплоди жорсткими та гіркими.
Кілька разів за літо можна підгодувати брукву гною слабкою концентрацією, що перебродило настоєм трави і внести мікроелементи. Не слід турбуватися з приводу відмирання у бадилля нижнього листя: це для брукви нормально, така особливість цієї рослини. Коренеплоди дозрівають на 4 місяці свого розвитку, за цей період вони набирають масу до 1 кг. Забрати брукву слід до заморозків. Коренеплоди просушують, обрізають бадилля і закладають в овочесховище. Бруква з товстим бічним корінням в їжу непридатна: у неї занадто жорстка і несмачна м'якоть, тому її відбраковують.
Вирощують брукву та розсадним способом, висіваючи насіння розсади в середині квітня. У цьому випадку у відкритий ґрунт розсаду висаджують на початку червня у віці приблизно 40 днів від часу посіву насіння.
Рецепти страв із брукви
Як уже зазначалося, брукву можна варити, смажити, запікати, додавати в супи та салати. Бруква запечена з яйцем. Для цього знадобиться: одна-дві брукви, кілька яєць, 2 ст. ложки борошна, дві-три ст. ложки сметани, 60 грамів сиру, олія для смаження, сіль - за смаком. Бруква очищається від шкірки, заливається водою і відварюється до напівготовності.
Далі слід нарізати її кружальцями, посолити, обваляти в борошні та обсмажити з двох боків. Сир натирається на тертці, а сметана поєднується з яйцями. Приготовленою сумішшю яєць зі сметаною заливається бруква, все це посипається сиром і запікається в духовці до оплавлення сиру.
Салат із брюкви з яблуками
Для такого салату необхідно: дві брукви, 3-4 яблука, одна ст. ложка лимонного соку, одна ст. ложка меду, сметана для заправки, дві гілочки селери та петрушки. Бруква натирається на тертці, яблука нарізаються соломкою (без серцевини). Яблука перемішуються з натертою бруквою, додається лимонний сік і мед і все це заправляється сметаною і прикрашається гілочками селери та петрушки.
Бруква, запечена з грибами
Нам знадобиться: один якісний коренеплід, 200 г відварених шляхетних грибів (білих, подосиновиків, печериць, лисичок тощо), дві великі цибулини, олія для смаження, біля склянки сметани. Приготування: бруква запікається в духовці та очищається від шкірки. З її середини видаляється м'якоть, яку слід порубати. Цибулю нарізати і обсмажити на олії, додати в цю ж сковороду сметани та відварені гриби і все це злегка підсмажити.
Далі до підсмаженої суміші слід додати нарубану м'якоть брукви і посолити. Цією начинкою фарширується (заповнюється) серединка брукви, вона обливається олією, поміщається в жаровню та запікається під кришкою до готовності (приблизно 30 хвилин). Потім її слід залити сметаною і злегка підрум'янити. Так само можна приготувати брукву, фаршировану сиром. Розрізана навпіл брюква заповнюється приблизно 300 грамами сиру, в який попередньо додається половина ст. ложки манної крупи, два яйця, дві ст. ложки цукрового піску, 20 г вершкового масла|мастила| і подрібнена м'якоть брукви, витягнута з|із| середини коренеплоду. Далі все робиться, як і у попередньому рецепті.
Деяким подобається робити котлети із брукви
Потрібно очистити кілька коренеплодів, нарізати їх шматками та зварити до м'якого стану. Потім пропустити через м'ясорубку, посолити, додати 3-4 яйця, 2-3 ложки розтопленого вершкового масла, 200 г потовчених білих сухарів, мускатний горіх і все це ретельно перемішати. З приготовленої маси робляться котлети, обсипаються сухарями і смажаться на олії. До столу їх можна подавати як у гарячому, так і холодному вигляді. Це чудове друге блюдо, головне, дуже корисне.
Соуси із брукви (із старовинних рецептів)
- Дві брукви середніх розмірів вимити, залити холодною водою і закип'ятити. Очистити від шкірки, нарізати кубиками, залити м'ясним бульйоном до покриття кубиків брукви, поміщеної в ємність. Потім додаємо приблизно чверть ст. ложки солі, одну ст. ложку вершкового масла|мастила|, половину ст. ложки борошна. Варити потрібно не менше години, зрідка помішуючи або струшуючи каструлю. Соус подають до розвареної або смаженої яловичини, котлет або просто до грінків.
- 5-6 брюк кип'ятять у підсоленій воді, обливають холодною водою, очищають від шкірки і розрізають на кілька частин. Потім поміщають шматочки нарізані в каструлю, додають ст. ложку вершкового масла|мастила|, попередньо перетертого з|із| полложкою (ст.) борошна, ст. ложкою цукру. Все це заливається, як і в попередньому випадку, яловичим бульйоном, але (на відміну від попереднього рецепту) змішаним з виноградним дессертним вином у співвідношенні приблизно 2 до 1. Такий соус може подаватися до будь-яких м'ясних страв.
Картопляне пюре з бруквою
Деякі любителі брюкви пропонують готувати з бруквою картопляне пюре. Її відварюють разом із картоплею. Таке пюре виходить більш солодким та незвичайним на смак і рекомендується як овочевий гарнір для осіннього чи зимового застілля.
Чіпси із брукви
Для приготування чіпсів на 1 кг брукви потрібно 100 г вершкового масла|мастила|, 1 склянка курячого бульйону, 1 ч. ложка солі, мелений перець (за смаком), 3-4 ч. ложки цукру. Брюква очищають і нарізають скибочками. Вершкове масло розмішують у курячому бульйоні, додають чорний мелений перець і сіль до смаку, півтори ч. ложки цукру. Бульйон доводять до кипіння і кладуть у нього скибочки брукви, яку варять 10 хвилин.
Після цього брукву виймають, сушать і викладають у змащену маслом форму для запікання, злегка присипавши скибочки цукром, що залишився. Запікають чіпси за температури 180 град. приблизно 10 хвилин. Приготовлені таким чином чіпси можна подавати до м'ясних страв.
