Ожина стрімко набирає популярності на дачних ділянках. Вона вже отримала постійну прописку в багатьох садах та заслужене визнання. Незважаючи на це, у багатьох садівників, особливо початківців, немає ясного уявлення про ефективність тих чи інших способів укриття ожини. Морози мінус 17-20 градусів для середньої смуги — справа звичайна, і трапляються вони по кілька разів за зиму. Саме така температура вважається граничною для ожинової лози, яку вона здатна витримати без укриття. Тому для центральної України укриття ожини на зиму є обов'язковою умовою.

Головне призначення укриття – захистити рослину від сильних морозів у безсніжний період. Як тільки укриття сховається під товстим шаром снігу - ніякі морози ожині не страшні.
Чим нижча висота вкритої грядки – тим швидше вона сховається під снігом і тим надійніше буде захищена. Але буває так, що деякі пагони перед укриттям не щільно притиснуті до грунту. Такі ділянки пагонів акуратно притискають якимось вантажем. Через кілька днів лози максимально пришпилюють до землі та вкривають.
Як правило, роботу з укриття намагаються приурочити на момент встановлення стабільних невеликих негативних температур.

Розглянемо основні типи укриттів, які застосовують садівники:
- Ефективне укриття виходить з подвійного шару нетканого покривного матеріалу (Спанбонд, Агротекс, Агроспан, Лутрасил) густиною 50-60 г/кв.м або одинарного шару густиною 100 г/кв.м. Ширина полотна має бути не менше 1,6 м. Ці матеріали довговічні та прослужать не один сезон. Легкі. Але головна перевага - вони дихають, що пропускають вологу. Укриття з таких матеріалів восени можна зробити раніше (при невеликих плюсових температурах), а навесні зняти пізніше без побоювання підпревання ожинової лози від парникового ефекту. Колір нетканого матеріалу вирішального значення немає. Якщо є вибір – візьміть білий. Білий краще відбиває сонячне світло.
- Поліетиленова плівка. Чим товщі, тим краще. Дуже ефективна тільки при встановленні глибокого снігового покриву в передзимовий період і рівну зиму без різких стрибків температури від відлиг до сильних морозів.
- Надійний результат дає одночасне використання нетканого синтетичного матеріалу і поліетиленової плівки. Ожинову лозу вкривають нетканим матеріалом, а вже зверху кладуть поліетиленову плівку. Ширина обох матеріалів – 1,6 м-коду.
- Ялиновий лапник – традиційний покривний матеріал. Дихаючий та ефективний. Притиснуті до землі ожинові пагони поступово обкладають з усіх боків товстішим шаром. Зверху для надійності можна накинути полотно нетканого матеріалу або поліетиленової плівки. Спосіб підходить для невеликих за площею посадок.
- Тирса як засипку в чистому вигляді використовувати небажано. Дуже сильно вбирають вологу і перетворюються на велику крижину. Навесні цей крижаний моноліт, армований тирсою та ожиновими лозами, довго відтаватиме. А земля під ним – залишатись холодною. У результаті – затримка рослини у розвитку. Якщо дуже хочеться, тирсу можна насипати поверх поліетиленової плівки або нетканого матеріалу.
- Солома або листовий опад - використовувати можна, приховавши зверху від роздування нетканим матеріалом або плівкою. Необхідно врахувати, що такі місця дуже «поважають» миші, які там і «стіл», і «кров».
Миші можуть погризти і ожинові батоги. Для захисту потрібно змішати 0,5 л олії з 50 гр. креоліну, намочити в цьому розчині шматки тканини і розкласти під кущами ожини. Креолін продається у ветеринарних аптеках.
Після того, як будь-який покривний матеріал уклали на грядку з ожиною, краї покривного матеріалу слід щільно притиснути до землі старими дошками, трубами або присипати землею.
Навесні покривну конструкцію знімають після повного сходу снігу.
Висновок. Кращим універсальним покривним матеріалом за сукупністю ознак можна вважати дихаючий нетканий покривний матеріал.