Кизилу потрібна пара. Догляд, вирощування, розмноження. Чагарники. Плодово-ягідні. Садові рослини.

Чи пробували ви колись ароматне кизилове варення? Якщо ні - спробуйте, і у вас неодмінно з'явиться бажання посадити цю культуру у себе на ділянці. Кизил – справжня знахідка для садівника. Адже це тіньовитривала (хоч і сонцелюбна) та посухостійка культура. Добре переносить невелике затінення перші роки після посадки. Морозостійка, особливого догляду не потребує.

Вирощування кизилу

До ґрунтів рослина невибаглива, але віддає перевагу багатим вапном, на кислих росте гірше. Не виносить лише перезволоження. Однак майте на увазі, що у кизилу поверхнева коренева система, тому ґрунт навколо рослини обробляти слід обережно, а біля штамбу - на відстані приблизно 3-5 см. У посушливе літо рослину бажано регулярно поливати.

Якщо хочете отримувати щорічно хороші врожаї, висадіть щонайменше два кущики, адже кизил — перехресно-запильна культура. Хоча врожайність залежить від багатьох факторів – віку рослини, умов вирощування, погодних умов. Для кращого запилення можна прищепити ще один сорт. Площа живлення одного куща – 4-5 м.

У період вегетації зазвичай використовують азотно-фосфорні добрива, а трохи ближче до осені — калійні. Наприклад, добрим добривом для кизилу є деревний попіл. Періодично можна підгодовувати перегноєм чи компостом. Як зазначалося, він любить вапно, тому іноді бажано додавати їх у грунт. Кизил практично не уражається шкідниками та хворобами.

Обрізка кизилу

Кизил - це кущик або невелике деревце близько 2 м заввишки, залежно від того, як ви його сформуєте. Краще вирощувати в кущовій формі, залишивши на кожній рослині 5-7 найсильніших гілок. Обрізати потрібно до початку руху соку. Прикореневі гілки, а також крону, що згущують, неправильно розташовані — обрізають. Крону кизилу можна формувати і у вигляді живоплоту або бордюру. Надаючи рослині форму дерева, штамб формують низький - 50-70 см, залишаючи 5-7 гілок. Якогось особливого формування, крім омолоджуючого, рослина не вимагає.

Яку б форму ви йому не надали — воно все одно радуватиме своєю декоративністю: гарним листям, навесні — яскраво-жовтими квітами, згодом — яскраво-червоними ягодами. До речі, з тюркського «Кізил» перекладається як «червоний». Хоча сьогодні є форми із найрізноманітнішим забарвленням ягід.

Кизил у саду

Живе кизил довго, до 100-150 років. А тому, висадивши цю рослину, ви потішите не тільки себе, а й онуків і, можливо, навіть правнуків. Особливо доречним кизил буде там, де є пасіка, адже ця рослина чудовий медонос. І до того ж зацвітає раніше від інших плодових культур. Причому квітки майже не уражаються короткочасними заморозками. При похолоданні вони закриваються і перебувають у такому стані, доки не спадуть морози.

Рослина добре переносить пересадку не тільки в молодому, а й у зрілому віці, але через певний час після цього повільно росте.