Валеріана лікарська. Котяча трава. Догляд, вирощування, розмноження. Лікарські рослини. Застосування. Властивості.

Зростає у мене на ділянці опіум для котячого народу. Це валеріана. Коли вона цвіте, за будь-якої погоди коти і кішки з усієї округи прямо-таки окупують мою ділянку. Сидять собі та дуріють від улюбленого запаху.

Я не в претензії: мишей немає не тільки в мене, а й у сусідів.

Ну а якщо серйозно, то представляти валеріану немає потреби. Вона заспокоює центральну нервову систему, допомагає при безсонні, неврозах, мігренях, спазмах шлунково-кишкового тракту, гіпертонії І ступеня, посилює жовчовиділення.

Настій готую, заливаючи 8-10 г сухого коріння склянкою обмагніченої холодної води, наполягаю добу і п'ю по 1-2 ст. ложки 3-4 десь у день півгодини до їжі. Вважаю, що при термообробці втрачається частина ефірних олій.

Розводити валеріану як рослину зовсім не важко. Насіння можна сіяти навесні, влітку та восени. Норма висіву приблизно як у моркви. Насіння загортаю на глибину 2-3 см. Ширина міжрядь - 40-50 см. Перед посівом на 1 кв. м вношу 1,5 відра перегною, 15 г аміачної селітри, 20 г калійної солі, 30 г суперфосфату та 4-5 склянок золи. Після посіву грядку прикочую валиком і поливаю.

Сходи з'являються за кілька тижнів. Після того, як рослинка досягнуть 5-7 см, рясно їх поливаю і рихлю грунт на глибину 5 см. Потім на відстані 30-40 см один від одного вкопую на ту ж глибину горлечком вниз пляшки, наповнені водою. Грунт буде досить вологим, хоча верхній шар залишиться сухим. Раз на тиждень-дві пляшки «заряджаю» новою порцією води.

У перший рік валеріана утворює лише розетку листя, а цвіте лише на другий. Якщо ж сіяти її влітку, то й на третій.

Якщо насіння не зібрати вчасно, його рознесе вітром. Я цим користуюся. По осені збираю самосів та переношу ці маленькі рослини на добре удобрене місце.

Масове дозрівання насіння валеріани настає в середині серпня. Стебла зрізаю, зв'язую в снопики і підвішую в добре провітрюваному місці. Через тиждень пучки струшують. Це насіння — найкраще. Щоправда, схожість вони втрачають досить швидко, до весни вона падає до 50%, а наступної осені вже до 10%.

Я тримаю приблизно десяток рослин на насіння, а решту на сировину (цим цвісти не даю, зрізаю стебла).

Коріння копаю не раніше 20 вересня, очищаю від землі та швидко промиваю у холодній воді. Потім розкладаю під навісом і сушу тиждень у тіні. Сировину зберігаю не більше 3 років.

Астроботаніка віддає валеріану у підпорядкування Меркурію, богу торгівлі та контактів. Відповідно і в медицині вона найчастіше вживається в зборах з іншими травами. Валеріана посилює і одночасно пом'якшує їхню дію. Меркурій ще й великий педант. Ось і від валеріани буде толк, якщо її педантично пити щодня не менше 3 тижнів.

Трава ця не така проста, як здається на перший погляд, недарма вона входить до числа 12 магічних рослин, членів таємного містичного товариства Розенкрейцерів.