У мене на дачі вздовж паркану росте багаторічна трава — чистотіл, дід розповідав, що на його батьківщині його називають — чистотілий. Привіз він його із брянського хутора маленькою розсадою. А тепер це справжні чагарники. Він цю траву оцінив ще в дитинстві. Пам'ятаю він мені розповідав, як після війни до них на хутір повернувся дядько Маркич, людина дивовижної долі. Підлітком він став партизаном, потім разом із Радянською Армією дійшов до Берліна — і все без жодної подряпини. Але партизанське життя та окопи відбилися на його ногах. Вони почали хворіти: від ступнів до колін покрилися гнійною коростою. Два роки після війни блукав він госпіталями, його лікували навіть антибіотиками, рідкісними на той час, але нічого не допомагало.
Якось на початку літа він виповз на поріг хати погрітися на сонечку. Тут його й побачила травниця тітка Гарпіна. Незважаючи на протести Маркича, вона розмотала бинти та оглянула ноги. Потім почала соромити, вимовляючи, що він ледар, яких світло не бачив, і може втратити ноги. А ліки зростають у нього під носом — під тином.
Тітка Гарпіна одразу нарвала кілька пучків чистотілу, порубала його сокирою і обклала щільною масою хворі ноги фронтовика. Ноги горіли вогнем, але Маркич терпів, стиснувши зуби. Гарпіна двічі на день міняла траву. Через три дні болі припинилися, а ще за два тижні з ніг панчохою злізла короста. Шкіра стала новою, рожевою. Хвороба відступила назавжди.
Багато знаю про чудові властивості чистотілу. Він успішно лікує внутрішні та зовнішні виразки, різні шкірні захворювання.
Згадується випадок у Рузі. Там живе мій добрий знайомий лікар-хірург. Скільки людей він урятував своїми золотими руками — одному Богові відомо. Але, як кажуть, і на стару буває проруха. Якось під час земляних робіт він поранив палець руки. Незабаром палець розпух, загноївся. І що лікарі не робили, хоч би які ліки використовували, ніщо не допомагало. Одного разу він ходив садом і баюкав свою руку, раптом погляд його впав на зарості чистотілу.
Через марлю він відтиснув сік і почав буквально заливати їм рану. Горіло нестерпно, але надвечір біль затих. За кілька днів рана загоїлася, на пальці не залишилося й сліду.
У нашому садовому товаристві живе «аксакал» — Тихін Степанович. Нещодавно йому стукнуло 75 років. З ранньої весни до глибокої осені трудиться він на своїй землі не покладаючи рук: копає, пиляє, стукає, стругає. Якось я почав його розпитувати, звідки він черпає життєву енергію. Тихін Степанович спочатку відмовлявся, потім поділився, що все це завдяки чистотілу.
— І що ж ви з ним робите? - Запитав я. — В'яжете віники і хлюпаєтеся в лазні?
— Ні, — відповів він серйозно, — я його п'ю.
«Все корисно, що в рот полізло»,— приговорила травниця тітка Гарпіна. А я її порадам довіряю.
Використовується при хворобах очей, гаймориті, подагрі, ревматизмі, справляється з геморою. Сік чистотілу позбавляє поліпів прямої кишки та сечового міхура. Потилинник знімає зубний біль і успішно лікує парадонтоз. Але спершу порадьтеся з лікарем.
