На півдні баклажан – «король» дач та городів. У середній смузі овочівники все активніше вводять баклажан до основних овочів для вирощування в теплиці.

Інтерес до культури зростає не дарма: дивовижний за формою і неймовірно корисний за властивостями — баклажан має дієтичні та лікувальні якості, багатий на клітковину та мінеральні солі. Баклажан нормалізує жировий обмін. Недарма на Сході його звуть «овочем довголіття». Адже ще й у кулінарії він має популярність як делікатесний продукт: ікра, стільник, гриль — де тільки його не застосовують!
У Агрохолдінг «ПОШУК» представлений різноманітний асортимент сортів та гібридів баклажану, розрахований на будь-який смак, що враховує особливості його приготування.
Так, для приготування ікри більше підходять м'ясисті плоди округлої чи грушоподібної форми. Такими, наприклад, мають Галич, Чорний опал і Ескімо F1. А для стільника потрібні подовжено-циліндричні плоди, такі як у сортів. Халіф і Меч самурая. Для приготування на грилі спеціально створили зелені сорти. У них більше цукрів, які карамелізуються при високій температурі, надають продукту неповторного смаку. Підходять для гриля і такі сорти як Десерт Голіафа і Ескімо F1. А ось для шашликів краще використовувати циліндричні та подовжено-грушоподібні плоди з білим забарвленням шкірки та м'якоті, наприклад, Альбіон. Такі плоди в шашлику не перебивають смак та аромат інших продуктів, що створює гармонію смаку та аромату готового шашлику. Для засолювання підходять малонасіннєві великі плоди з невеликою гостринкою: сорт Чорний опал, Галич, Арап, Чорний красень, Діамант F1. Для заготівлі баклажан про запас (заморожування, висушування) підходять циліндричні плоди сортів Халіф, Меч самурая, Альбіон, Десерт Голіафа.



Баклажан дуже вимогливий до умов вирощування, як у відкритому, і у захищеному грунті. Для цієї культури небезпечна така хвороба, як в'янення. Стійких сортів поки що не створено. Тому намагаються вибрати більш підходящий попередник. Як правило, це гарбузові: огірок, кабачок, патіссон або капустяні культури. У теплицях краще застосовувати сидеральні культури із закладенням – це можуть бути жито, овес із горохом або вікою.
Для баклажану необхідні пухкі родючі ґрунти. Для їх створення на важких і запливаючих ґрунтах під попередник вносять органіку в дозах 30–40 т/га, заорюють солом'яне різання, тирсу, лушпиння тощо. висадки у ґрунт. Безпосередньо під культуру використовувати органіку не бажано, тут краще використовувати мінеральні добрива. З осені під оранку або фрезерування дешевше використовувати баластові добрива типу азофоски, а після висаджування та при вирощуванні розсади краще застосовувати комплексні водорозчинні добрива типу Майстер, Поліфід, Акварін тощо.



Вирощувати розсаду краще без пікірування, використовуючи лише перевалку, щоб не пошкоджувати молодих корінців, які можуть стати воротами для інфекції.
Ділянку під культуру вибирають добре провітрюваний і освітлений, без застою ґрунтових вод і вимочок. Зрошення повинно забезпечувати рівномірне зволоження ґрунту та гарне дренування. На старе місце краще повертати культуру через 4–5 років. У теплицях слід використовувати сидерати, про які вже було сказано раніше.


Основні шкідники на баклажанах – це попелиці та кліщі. Для захисту можна використовувати біопрепарат Фітоверм. Останні форми цього препарату пригнічують і колорадського жука, який також не проти поласувати баклажаном.
Сучасні сорти баклажану не мають на плодоніжці та вегетативних частинах рослини гострих шипів, що полегшує догляд за культурою та проведення зборів урожаю. Тільки врахуйте, що плоди необхідно прибирати вчасно: перезрілі плоди втрачають забарвлення, накопичують шкідливі гіркоти і стають грубими і жорсткими, насіння в них стає твердим. Чим регулярніші збори, тим вищий урожай.


Дотримання правил агротехніки, а також правильний підбір асортименту для конкретних умов та цілей використання – це запорука отримання високого та якісного врожаю баклажану! А використовувати баклажан у домашній кулінарії – значить перейти до здорового способу життя, що забезпечує довголіття!
В. В. Огнєв, Керівник селекційного центру "Ростовський" кандидат с.-г. наук